Стаття 44. Органи державного нагляду і регулювання
Державний нагляд і регулювання іпотечного кредитування та емісії іпотечних сертифікатів здійснюють Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
Стаття 45. Нагляд і регулювання
Метою нагляду і регулювання іпотечного кредитування та емісії іпотечних сертифікатів є дотримання вимог цього Закону та забезпечення прав власників сертифікатів.
Нагляд і регулювання діяльності фінансових установ, які виконують операції з іпотечного кредитування, є емітентами іпотечних сертифікатів та суб’єктами управління іпотечними активами, здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
Нагляд за виконанням діяльності з емісії сертифікатів та їх обігом і виконанням зобов’язань за ними здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Основними напрямами нагляду і регулювання діяльності емітента з випуску сертифікатів та виконання зобов’язань за ними є:
– визначення відповідності розміру та строків виконання зобов’язань, включених до іпотечних активів, розмірові та строкам виконання зобов’язань за сертифікатами;
– перевірка виконання зобов’язань перед власниками сертифікатів;
– перевірка ведення реєстру забезпечення сертифікатів та обгрунтованості внесених до нього записів;
– відповідність порядку визначення грошової оцінки нерухомості, що є предметом іпотеки, порядку надання та/або обслуговування наданих іпотечних кредитів, а також ведення реєстру забезпечення сертифікатів внутрішнім документам емітента в разі, якщо емітентом є банк;
– перевірка повноти й об’єктивності ведення обліку і подання звітності стосовно емісії сертифікатів та виконання зобов’язань за ними.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку:
– здійснює контроль за випуском та обігом сертифікатів, а також за дотриманням нормативно-правових актів, що регулюють виготовлення бланків сертифікатів;
– проводить перевірки виконання зобов’язань перед власниками сертифікатів;
– проводить планові і позапланові перевірки ведення реєстру забезпечення сертифікатів;
– вживає заходів до призупинення подальшого розміщення сертифікатів, випущених у результаті несумлінної емісії;
– публікує у засобах масової інформації відомості про факти порушення емітентами законодавства;
– письмово сповіщає про необхідність усунення порушень, внесення змін в інформацію про випуск сертифікатів та рішення про їх випуск, реєстр забезпечення сертифікатів, а також встановлює терміни усунення порушень;
– направляє матеріали перевірки за фактами порушення законодавства України до суду для притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб емітента відповідно до законодавства;
– направляє матеріали перевірки за фактами порушення законодавства до правоохоронних органів за наявності в діях посадових осіб емітента ознак складу злочину;
– видає письмове розпорядження про дозвіл на подальше розміщення сертифікатів у разі усунення емітентом порушень, пов’язаних з несумлінною емісією сертифікатів;
звертається з позовом до суду щодо:
– усунення емітентом і професійними учасниками ринку сертифікатів порушень законодавства;
– захисту власників сертифікатів, у тому числі про відшкодування завданих збитків.
У разі порушення емітентом у ході емісії сертифікатів законодавства України орган, який надав дозвіл на право здійснення емісії сертифікатів, або Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в межах своїх повноважень вправі призупинити емісію сертифікатів на будь-якому її етапі до етапу розкриття інформації, що міститься у звіті про підсумки випуску сертифікатів, та дію цього дозволу. Поновлення емісії сертифікатів здійснюється після відновлення дії дозволу на право здійснення емісії сертифікатів та за спеціальним рішенням органу, що реєструє емісію сертифікатів, після усунення емітентом виявлених порушень.
Порядок та умови поновлення емісії сертифікатів встановлюються тим органом, що призупинив емісію сертифікатів.
Стаття 46. Порядок видачі дозволів на здійснення емісії сертифікатів
Дозвіл на здійснення емісії сертифікатів фінансовою установою надається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у визначеному порядку.
У разі відмови у видачі дозволу на здійснення емісії сертифікатів орган, що надає такий дозвіл, зобов’язаний у письмовій формі повідомити емітентові про підстави відмови.
Емітент має право оскаржити у суді рішення органу, що надає дозвіл, про відмову у видачі дозволу на здійснення емісії сертифікатів.
Дозвіл видається на весь строк здійснення емітентом діяльності щодо емісії сертифікатів.
У разі порушення визначених цим Законом вимог до емітента орган, який видав дозвіл, може призупинити його дію.
Стаття 47. Документи, що подаються для отримання дозволу на здійснення емісії сертифікатів
Для отримання дозволу на здійснення емісії сертифікатів емітент надає такі документи:
– заяву на отримання дозволу на здійснення емісії сертифікатів;
– установчі документи з усіма доповненнями і змінами до них;
– бухгалтерську звітність за останній звітний рік, підтверджену аудиторським висновком;
– бухгалтерську звітність на останню звітну дату перед подачею заяви на одержання дозволу на здійснення емісії сертифікатів;
– порядок ведення реєстру забезпечення сертифікатів;
– положення про внутрішній контроль, затверджене у встановленому заявником порядку.
У ході розгляду документів орган, який надає дозвіл, може направити заявникові повідомлення про необхідність внесення змін і доповнень у надані документи. У цьому випадку датою надання документів для отримання дозволу на здійснення емісії сертифікатів вважається дата надання оформленого належним чином останнього документа.
Стаття 48. Підстави для відмови в державній реєстрації випуску сертифікатів
Реєструючий орган може відмовити в державній реєстрації випуску сертифікатів з таких причин:
– порушення емітентом вимог цього Закону, в тому числі наявність у наданих документах відомостей, що дозволяють зробити висновок про невідповідність умов випуску та обігу сертифікатів законодавству;
– невідповідність законодавству наданих на державну реєстрацію випуску сертифікатів документів і складу відомостей, що містяться у них;
– внесення до інформації про випуск сертифікатів або рішення про випуск сертифікатів недостовірних відомостей;
– відмова у видачі дозволу на здійснення емісії сертифікатів.
У разі відмови в державній реєстрації випуску сертифікатів орган, що здійснює реєстрацію, зобов’язаний у письмовій формі повідомити емітента про підстави відмови.
Стаття 49. Реєстрація звітів про підсумки випуску сертифікатів
Емітент не пізніше 30 днів після завершення розміщення сертифікатів окремого випуску або окремого траншу випуску, якщо це передбачено інформацією про випуск сертифікатів, зобов’язаний з урахуванням проведеної трансформації надати в реєструючий орган звіт про підсумки даного випуску сертифікатів.
Звіт про підсумки випуску сертифікатів має містити таку інформацію:
– зазначений у грошовому вимірі в реєстрі забезпечення цієї емісії сертифікатів обсяг іпотечних активів;
– строки виконання зобов’язань за договорами про іпотечний кредит, реформованими в іпотечні активи, які забезпечують цей випуск сертифікатів.
Реєструючий орган зобов’язаний розглянути звіт про підсумки випуску сертифікатів і у 10-денний строк зареєструвати цей звіт або відмовити в його реєстрації.
Підставою для відмови в реєстрації звіту про підсумки випуску сертифікатів є:
– порушення емітентом у процесі емісії сертифікатів вимог законодавства;
– здійснення недобросовісної реклами сертифікатів;
– порушення умов розміщення сертифікатів, встановлених зареєстрованою інформацією про випуск сертифікатів;
– визнання судом недійсним рішення уповноважених органів емітента про розміщення або випуск сертифікатів;
– виявлення в документах, на підставі яких було здійснено державну реєстрацію випуску сертифікатів, або у звіті про підсумки випуску сертифікатів недостовірної інформації.
У разі відмови в реєстрації звіту про підсумки випуску сертифікатів реєструючий орган зобов’язаний у письмовій формі повідомити емітенту підстави відмови.
Емітент вправі оскаржити рішення реєструючого органу про відмову в реєстрації звіту про підсумки випуску сертифікатів у суді.
Стаття 50. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.
2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
До запровадження Державного реєстру прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень майна заборона на відчуження предмета іпотеки накладається у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Положення цього Закону щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно та реєстрації обтяжень предмета іпотеки набирають чинності після створення відповідної системи державної реєстрації.
До створення системи державної реєстрації прав на нерухоме майно у разі реєстрації предмета іпотеки в Єдиному реєстрі для реєстрації заборон на відчуження об’єктів нерухомого майна переважне право у задоволенні вимог за рахунок такого предмета іпотеки визначається на підставі пріоритету в часі внесення запису до цього Єдиного реєстру.
Переважне право щодо раніше незареєстрованого предмета іпотеки чи його обтяження визначається на підставі дати виникнення зобов’язання за іпотечним договором, а переважне право у задоволенні вимог за рахунок забезпечення — на підставі пріоритету в часі реєстрації у відповідному Державному реєстрі.
3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
4. Національному банку України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити відповідні нормативно-правові акти на виконання цього Закону.
5. Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку:
протягом двох місяців після набрання чинності цим Законом затвердити положення щодо відповідальності депозитаріїв та їх керівників перед емітентами і держателями іпотечних сертифікатів за будь-які збитки, яких останні зазнали в результаті невиправданого невиконання депозитаріями та їх керівниками своїх обов’язків або їх неналежного виконання при обслуговуванні обігу іпотечних сертифікатів;
організаційно забезпечити вільний обіг іпотечних сертифікатів у Національній депозитарній системі та інших елементах інфраструктури фондового ринку України.
Дотримуючись положень, за якими здійснюється обіг цінних паперів, установити, що для мінімізації відповідних ризиків на іпотечні сертифікати стандарти Національного депозитарію не поширюються;
Протягом місяця після набрання чинності цим Законом затвердити положення про порядок реєстрації випуску іпотечних сертифікатів.
6. Спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг протягом двох місяців після набрання чинності цим Законом затвердити нормативно-правовий акт про порядок виконання цього Закону учасниками ринків фінансових послуг (крім професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів).
7. Банки після набрання чинності цим Законом до 1 січня 2006 року мають право спрямовувати залучені у фонди банківського управління кошти на придбання цінних паперів, випущених емітентом з метою набуття права вимоги за кредитами, забезпеченими заставою нерухомості, збудованої холдинговою компанією “Київміськбуд”, до конвертації таких цінних паперів в іпотечні сертифікати.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 19 червня 2003 року
N 979-IV
Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»
Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»Розділ II. РЕФОРМУВАННЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ІПОТЕЧНИХ АКТИВІВ
Розділ III. ІПОТЕЧНІ СЕРТИФІКАТИ
Розділ IV. ПРОЦЕДУРА ЕМІСІЇ ІПОТЕЧНИХ СЕРТИФІКАТІВ
Розділ V. ДОВІРЧА ВЛАСНІСТЬ І УПРАВЛІННЯ ІПОТЕЧНИМИ АКТИВАМИ
Розділ VI. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ЗА СЕРТИФІКАТАМИ
Розділ VII. ВИМОГИ ДО ЕМІТЕНТІВ ІПОТЕЧНИХ СЕРТИФІКАТІВ
Розділ VIII. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І РЕГУЛЮВАННЯ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ ТА ЕМІСІЇ ІПОТЕЧНИХ СЕРТИФІКАТІВ