У першій половині 2008-го банківські ставки за кредитами населенню зросли на 4-4,5 відсоткові пункти. Чимало банків ускладнили умови кредитування, а деякі навіть тимчасово припиняли видачу позик. Причина зростання ставок на банківському ринку — дефіцит коштів у фінустанов унаслідок світової фінансової кризи та підвищення нормативів Нацбанку (зокрема НБУ зобов’язав банки істотно збільшити резерви під зовнішні позики).
У першій половині 2008-го банківські ставки за кредитами населенню зросли на 4-4,5 відсоткові пункти. Чимало Попри кризу ліквідності на українському фінансовому ринку, кредитні спілки нарощують темпи зростання кредитування населення і навіть за останній рік трохи понизили ставки за позиками. Проте, за прогнозами фахівців, криза у банківській системі закінчиться, відсоткові ставки за кредитами повернуться до передкризового рівня (середини 2007-го) — і темпи зростання кількості позичальників у КС різко знизяться.
Кредитна спілка — спрощений аналог банку. Спілка живе за рахунок відсотків за наданими населенню кредитами. Але на відміну від банків джерел надходження коштів у КС небагато: 90% грошей у кредитній спілці — депозити вкладників, ще 10% — кредити банків та об’єднаних кредитних спілок (створюються при профільних асоціаціях і є касами взаємодопомоги для КС).
Більшість кредитних спілок в Україні невеликі: половина з них володіють активами (власний капітал і кошти вкладників) на суму менш ніж 1 млн грн. КС популярні у невеликих українських містечках і селах, тобто там, де банків мало. Також спілки часто створюються при великих промпідприємствах.
Рік тому позичальниками у кредитних спілках в основному були селяни або «погані» банківські клієнти, яким фінустанови відмовили у позиці (більшість КС не перевіряють кредитної історії своїх клієнтів). Нині до КС кинулися мешканці міст-мільйонників, яким, незважаючи на позитивну кредитну історію та високу платоспроможність, не вдалося отримати кредит у банку. «Висока інфляція призвела до того, що населення прагне більше витрачати, ніж заощаджувати. Тому попит на кредити, як і раніше, дуже високий.
А оскільки банки підвищують вимоги до позичальників, українцям нічого іншого не залишається, як звертатися за грошима до кредитних спілок», — розповідає Іван Вишневський, голова правління ОКС «Програма захисту вкладень» (створена при Всеукраїнській асоціації кредитних спілок). За словами Андрія Азарова, голови правління КС «Перше кредитне товариство», обсяги кредитування в очолюваній ним спілці з початку року зросли приблизно на 15%. Загалом, за оцінками фахівців, обсяг виданих «спільникам» кредитів у першому кварталі 2008-го збільшився майже уп’ятеро і становив 1,4 млрд грн (рік тому — всього 350 млн грн).
Влітку 2008-го банки стали особливо прискіпливими до позичальників. Фінустанови розглядають заявки на кредити тижнями (раніше рішення про видачу позики приймалося за кілька днів); вимагають довідки про доходи не за останні півроку, а за рік; наполегливо рекомендують позичальникові запросити поручителя навіть щодо тих операцій, де є застава; ретельно перевіряють платоспроможність клієнтів (співвідношення витрат і доходів). При цьому зменшилися терміни кредитування і розмір позик (особливо за великими іпотечними й автомобільними кредитами).
А ось умови надання кредитів у спілках за останні півроку практично не змінилися. Як і на початку 2008-го, кредит у багатьох КС можна отримати лише за кілька годин. При цьому більшість КС, як і раніше, не беруть плату за оформлення кредиту (комісійні позичальника — внесок до кредитної спілки у розмірі 15 — 50 грн), а деякі навіть не вимагають довідки про доходи — майбутньому позичальникові треба мати при собі лише паспорт та ідентифікаційний код.
Утім, отримати кредит КС без особливих проблем можна лише на невелику суму — до $1 тис. і лише на один рік. Його цільове використання — споживчі потреби. Максимальна сума споживпозики не перевищує $3 тис. Але такі гроші видадуть, лише якщо позичальник є постійним клієнтом КС і вчасно погасив попередній кредит.
У різних банках ефективні відсоткові ставки за беззаставними споживкредитами готівкою у середині липня становили близько 50% річних. У Родовід Банку і Home Credit Bank стягували близько 70% річних, в Ощадбанку і ПриватБанку — близько 30%.
Коливання кредитних ставок у КС — від 20% до 70% річних (ефективна ставка, тобто з урахуванням усіх ко-місій). «Спільники» стверджують, що від початку року середня ставка на ринку знизилася: на початку 2008-го відсоток за споживкредитами у КС був близько 40% річних, нині — приблизно 30%. Проте ці дані неофіційні: Всеукраїнська та Національна асоціації кредитних спілок підраховують середні ставки за кредитами у КС лише раз на рік.
На практиці не всі кредитні спілки зменшували ставки. У Першому кредитному товаристві, наприклад, середня ставка у споживчому кредитуванні становить 36%, від початку року вартість позик у КС не змінювали. КС «Володар» — одна з небагатьох в Україні іпотечних кредитних спілок — у 2008-му навіть підняла кредитні ставки, щоб уповільнити приплив клієнтів: сьогодні у спілці можна позичити під 25% річних, хоча ще в січні вона видавала кредити під 16%. «Від початку року кількість заявок на кредити збільшилася на 30%», — пояснює зростання ставок у КС Наталія Гоцало, голова правління Володаря.
Іпотеку в кредитних спілках, як і в банках, надають під заставу житла, що купується. Сума кредиту залежить не лише від вартості квартири, а й від величини активів конкретної спілки: як правило, КС видає позику на суму не більш ніж 10% його активів. Для спілок, що мають у своєму розпорядженні 500 тис. грн (таких — понад третина), 50 тис. грн — досить велика сума. Саме тому іпотечних КС на ринку небагато, причому всі вони мають активи понад 1 млн грн.
Ставки за іпотекою у кредитних спілках становлять від 35% до 60% річних. Наприклад, у КС «Егіда» відсоткова ставка дорівнює 3-4% на місяць (36-48% річних) — залежно від величини першого внеску, терміну кредитування та вартості застави. Кредитують в Егіді під купівлю житла максимум на 5 років, перший внесок — не менш як 30% вартості квартири. Також КС може зажадати від позичальника внести 10% від суми надаваного кредиту, як гарантію його повернення. Після погашення кредиту позичальникові повернуть внесок.
КС «Володар» надає «довгі» іпотечні кредити: максимальний термін кредитування — 10 років. Максимальна сума позики — 750 тис. грн, перший внесок — 30%, відсоткова ставка — 21-24%. Щоправда, черга на кредит у Володарі розписана до кінця серпня, а тому, якщо звернутися до КС сьогодні, отримати кредит вдасться лише на початку — в середині вересня.
Велика банка
КС не гумові, і зовсім скоро приріст обсягів кредитного портфеля сповільниться: у спілок просто закінчаться гроші, прогнозують фінансові консультанти.
В останні півроку банки активно підвищували ставки за депозитами. Наприкінці 2007 року фінустанови переважно пропонували гривневі депозити під 14-15%. У серпні 2008-го чимало банків приймають вклади під 20% річних. За словами Наталії Гоцало, голови правління КС «Володар», у зв’язку зі зростанням ставок за банківськими вкладами попит на спілкові депозити зменшився: населення більше довіряє банкам, ніж спілкам, тож зі зростанням банківських відсотків інвестори залишають КС. Володарю, наприклад, довелося підвищити вартість вкладів на 2% — до 18%. Проте частина інвесторів усе одно пішла: за підрахунками Наталії Гоцало, з початку року КС втратили 10% вкладників. Нині ставки за депозитами у КС практично зрівнялися з банківськими: банки пропонують 17-20% річних у гривні, КС — 18-22%.
Перехід інвесторів від кредитних спілок до банків є логічним: порівняно з банківськими вкладами депозити у КС вважаються високоризиковим інструментом. КС слабо регулюються державою: нерідко Держфінпослуг публікує повну статистику про кількість вкладників і позичальників у кредитних спілках, про активи КС і середні відсоткові ставки по ринку із запізненням на півроку. До того ж час від часу стаються банкрутства спілок або шахрайства їхніх засновників. Наприкінці минулого року розвалилася кредитна спілка Berliner Bausparcasse, що надавала населенню іпотечні кредити під мізерні для ринку 5-7%. Для отримання кредиту позичальник повинен був внести 20% суми майбутньої позики. Спілка пропрацювала лише півроку, у результаті потерпіло близько 4 тис. вкладників. Проти керівників Bausparkasse порушили кримінальну справу, їм загрожує до 12 років ув’язнення.
Ще одне банкрутство КС — розвал спілки «Алчевська», що проіснувало понад 3 роки. Голова правління КС «Алчевська» Роман Масюк, за його письмовим визнанням, інвестував вклади членів кредитної спілки у запорізьку фірму і прогорів. Передбачувана сума втрат вкладників — 400 млн грн. «Інвестиції в українські кредитні спілки — одні з найризикованіших. На відміну від банківських депозити у КС не гарантовані державою», — попереджає Сергій Маломуж, директор Київської регіональної дирекції Укргазбанку.
Утім, після серії банкрутств КС Національна асоціація кредитних спілок відкрила фонд гарантування вкладів і має намір компенсувати обдуреним вкладникам, які звернулися до фонду, по 15-25 тис. грн.
На думку аналітиків, криза ліквідності українських банків закінчиться разом із завершенням світової фінансової кризи. У цьому випадку вітчизняні фінустанови знову зможуть позичати «довгі» гроші за кордоном під відносно низькі відсотки (близько 10% річних), а тому депозити населення і компаній перестануть бути значним джерелом капіталу для банків. Голова правління КС «Перше кредитне товариство» Андрій Азаров прогнозує, що з надходженням дешевого капіталу до банків наплив позичальників до КС істотно зменшиться, натомість повернуться вкладники, які хочуть заробляти на депозитах 20% річних. «Більшість спілок не ставлять собі завдання постійно нарощувати кількість позичальників, видавати дедалі більше кредитів», — каже Андрій Азаров. За його словами, на відміну від банків КС не женуться за фінпоказниками — практично всі спілки мають постійних клієнтів: в основному це мешканці невеликих міст або працівники великих промпідприємств. Ось вони й залишаться у КС, незважаючи на жодні кризи.
Усіх порахують
Наприкінці липня Держфінпослуг почала позачергову перевірку кредитних спілок. Причина перевірки — обіцянки деяких КС платити вкладникам понад 35-40% річних за депозитами (при цьому відсотки за кредитами у таких КС набагато нижчі). У зв’язку з цим Держфінпослуг розробляє нормативи щодо розрахунку депозитних і кредитних ставок у кредитних спілках (простіше кажучи, регулятор визначить максимально та мінімально можливі відсотки за вкладами населення і позиками у КС). За недотримання нормативів Держфінпослуг має намір штрафувати спілки і навіть відбирати ліцензії на проведення діяльності.
Побоювання регулятора викликають і КС, що надають «довгі» кредити (на термін 5 — 10 років), які при цьому не мають довгострокової ресурсної бази. Перевірять також кредитні спілки, що намагаються інвестувати залучені у населення гроші на житлове будівництво, оскільки це суперечить нормам Закону України «Про кредитні спілки».
Автори – Світлана СЛЄСАРУК, Костянтин ДРУЖЕРУЧЕНКО
Джерело – http://www.kontrakty.com.ua