1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Внести зміни до таких законів України:
1) у Законі України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 51, ст. 292; 1999 р., N 38, ст. 339; 2001 р., N 21, ст. 103; 2002 р., N 29, ст. 194; 2005 р., N 42, ст. 465, ст. 466):
в абзаці шостому статті 1 після слів “є виключною” доповнити словами “якщо інше не передбачене законом”;
частину першу статті 4 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
“діяльність з управління іпотечним покриттям – діяльність, що здійснюється за винагороду банком чи іншою фінансовою установою згідно з відповідним договором про управління іпотечним покриттям”.
У зв’язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами восьмим і дев’ятим;
частину другу статті 7 доповнити пунктом 301 такого змісту:
“301) у межах, визначених Законом України “Про іпотечні облігації”, встановлює вимоги щодо здійснення діяльності з управління іпотечним покриттям”;
2) статтю 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 42 – 43, ст. 378; 2005 р., N 16, ст. 258) доповнити частиною шостою такого змісту:
“6. Активи, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, не включаються до ліквідаційної маси емітента іпотечних облігацій та управителя іпотечним покриттям. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України “Про іпотечні облігації”;
3) статтю 93 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5 – 6, ст. 30; 2002 р., N 5, ст. 30) доповнити частиною такого змісту:
“Активи банку, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, не включаються до ліквідаційної маси банку. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України “Про іпотечні облігації”;
4) у Законі України “Про іпотеку” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 38, ст. 313):
частину четверту статті 3 доповнити словами “або до закінчення строку дії іпотечного договору”;
у статті 4:
у першому реченні частини першої та у частині третій слова “законом” і “Законом” замінити відповідно словами “законодавством” і “Законодавством”;
у частині другій:
абзац перший викласти в такій редакції:
“Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя, в якому зазначається така інформація”;
пункт 3 викласти в такій редакції:
“3) розмір основної суми заборгованості та процентів за основним зобов’язанням та/або посилання на правочин, в якому встановлено основне зобов’язання у разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому”;
пункт 4 доповнити словами “або строк дії іпотечного договору в разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому”;
доповнити статтю частиною четвертою такого змісту:
“Обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникає відповідно до закону або рішення суду (включаючи податкову заставу, предметом якої є нерухоме майно), підлягають реєстрації відповідно до законодавства у тому ж реєстрі, в якому реєструються обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникла відповідно до договору”;
частини четверту – шосту статті 6 викласти в такій редакції:
“Якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов’язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).
Якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані. Після звернення стягнення на передану в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), що належать іншій, ніж іпотекодавець, особі, новий власник земельної ділянки зобов’язаний надати власнику будівлі (споруди) такі ж умови користування земельною ділянкою, які мав іпотекодавець.
Об’єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об’єкта незавершеного будівництва”;
у частині третій статті 9 слова “що міститься в іпотечному договорі або у внесених до нього змінах чи доповненнях” виключити;
статтю 11 викласти в такій редакції:
“Стаття 11. Майновий поручитель
Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов’язанням”;
у статті 16:
частину першу виключити;
у частині третій слово “законом” замінити словом “законодавством”;
у статті 17:
абзац другий частини першої доповнити словами “або закінчення строку дії іпотечного договору”;
у частині третій слово “законом” замінити словом “законодавством”;
друге речення частини четвертої статті 20 викласти в такій редакції: “Відомості про видачу заставної, анулювання заставної, видачу нової заставної підлягають внесенню до відповідного державного реєстру за місцем державної реєстрації іпотеки у встановленому законодавством порядку”;
пункт 7 частини другої статті 21 викласти в такій редакції:
“7) відмітка про реєстраційний номер, дату та місце державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою (цей реквізит вноситься відповідно до законодавства)”;
перше речення частини першої статті 22 викласти в такій редакції:
“Для реалізації прав за заставною її власник може заявити боржнику письмову вимогу про виконання основного зобов’язання на його користь відповідно до умов договору, який обумовлює основне зобов’язання”;
у частині третій статті 24 слово “законом” замінити словом “законодавством”;
у статті 25:
у частині п’ятій після слів “Індосант зобов’язаний” доповнити словами “у п’ятиденний строк”;
у частині шостій слова “квитанцій про” замінити словами “документів, що підтверджують”;
частину другу статті 27 викласти в такій редакції:
“Відмітка про оформлення дубліката заставної повинна міститися на кожній сторінці тексту дубліката, а відомості про його видачу підлягають реєстрації за місцем державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою”;
у частині другій статті 30:
перше речення доповнити словами “крім випадків включення засвідчених заставною прав до складу іпотечного покриття звичайних іпотечних облігацій”;
друге речення виключити;
текст статті 37 викласти в такій редакції:
“Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб’єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов’язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність”;
частину п’яту статті 38 після слів “оцінки майна” доповнити словами “суб’єктом оціночної діяльності”;
5) статтю 14 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 11, ст. 140) доповнити частиною четвертою такого змісту:
“Пріоритет вимог власників іпотечних облігацій на іпотечне покриття визначається відповідно до Закону України “Про іпотечні облігації”;
6) у Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 “Про державне мито” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113; 1995 р., N 30, ст. 229; 2004 р., N 2, ст. 6):
у пункті 9 статті 2 слова “іпотечних сертифікатів” замінити словами “іпотечних цінних паперів (іпотечних сертифікатів та іпотечних облігацій)”;
підпункт “ф” пункту 3 статті 3 доповнити словами “а також за посвідчення договорів права вимоги за іпотечними договорами”.
3. Кабінету Міністрів України:
у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити розроблення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів відповідно до цього Закону;
у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект закону про створення державного іпотечного фонду у складі Державної іпотечної установи; в цьому законопроекті передбачити, що фінансування такого фонду здійснюватиметься через спеціальний фонд Державного бюджету України, а головним розпорядником платежів буде Державна іпотечна установа; при цьому розглянути можливість перегляду існуючих державних програм з питань будівництва житла.
Закон України «Про іпотечні облігації»
Розділ III. ОСОБЛИВОСТІ ЗВИЧАЙНИХ ІПОТЕЧНИХ ОБЛІГАЦІЙ
Розділ IV. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРОВАНИХ ІПОТЕЧНИХ ОБЛІГАЦІЙ
Розділ V. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ, НАГЛЯД ТА КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ІПОТЕЧНИХ ОБЛІГАЦІЙ