Стаття 7. Вимоги до включення іпотечних активів до складу іпотечного покриття
1. На момент реєстрації випуску іпотечних облігацій іпотечне покриття формується виключно з іпотечних активів. Протягом строку обігу іпотечних облігацій до складу іпотечного покриття також можуть включатися інші активи у випадках, передбачених цим Законом.
2. Іпотечні активи можуть включатися до складу іпотечного покриття за таких умов:
1) іпотечні активи належать емітенту на праві власності і можуть бути відчужені у разі невиконання зобов’язань за іпотечними облігаціями;
2) забезпечені іпотекою зобов’язання боржників підлягають виконанню у грошовій формі;
3) відомості про те, що емітент є іпотекодержателем за відповідним іпотечним договором, внесені до відповідного державного реєстру в установленому законодавством порядку;
4) іпотечні активи не перебувають у заставі чи не обтяжені іншим чином для забезпечення виконання емітентом зобов’язань інших, ніж його зобов’язання за іпотечними облігаціями;
5) за відповідним іпотечним чи кредитним договором не прийнято рішення про звернення стягнення і щодо боржника не порушено провадження у справі про банкрутство;
6) умови відповідного іпотечного договору не передбачають можливості заміни чи відчуження іпотекодавцем предмета іпотеки без згоди іпотекодержателя;
7) предмет іпотеки знаходиться на території України, застрахований на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування;
8) іпотечні активи не включені до складу іпотечного покриття (іпотечного пулу) іншого випуску іпотечних цінних паперів, якщо інше не передбачено цим Законом;
9) основна сума боргу боржника за забезпеченим іпотекою зобов’язанням не перевищує 75 відсотків оціночної вартості предмета іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності, а у разі випуску структурованих іпотечних облігацій – відсоток, вказаний у проспекті емісії;
10) зобов’язання боржника не забезпечується наступною іпотекою, якщо інше не передбачено у проспекті емісії структурованих іпотечних облігацій;
11) іпотечні активи відповідають іншим вимогам, передбаченим законом.
3. У проспекті емісії можуть встановлюватися додаткові вимоги до включення іпотечних активів до складу іпотечного покриття.
4. На момент реєстрації випуску іпотечних облігацій відповідність розміру їх іпотечного покриття даним бухгалтерського обліку і фінансової звітності емітента та вимогам цього Закону підтверджується аудитором.
Стаття 8. Правовий режим іпотечного покриття
1. Іпотечні та інші активи, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, вважаються переданими у заставу, яка забезпечує виконання зобов’язань емітента-заставодавця перед власниками іпотечних облігацій – заставодержателями.
Застава іпотечного покриття не потребує укладення договору застави і виникає відповідно до цього Закону з моменту державної реєстрації випуску іпотечних облігацій. Іпотечні та інші активи, що включаються до складу іпотечного покриття після державної реєстрації випуску іпотечних облігацій, вважаються переданими у заставу з моменту внесення до реєстру іпотечного покриття відомостей про включення цих активів до складу іпотечного покриття.
Відомості про обтяження заставою іпотечного покриття вносяться управителем до Державного реєстру обтяжень рухомого майна протягом п’яти робочих днів з дня державної реєстрації випуску іпотечних облігацій у порядку, встановленому законодавством.
Наступна застава іпотечного покриття не допускається.
2. Власники іпотечних облігацій – заставодержателі мають вищий пріоритет перед правами чи вимогами інших осіб щодо іпотечного покриття. Реєстрація у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження заставою іпотечного покриття не змінює вищий пріоритет прав власників іпотечних облігацій на іпотечне покриття.
3. Іпотечне покриття та операції з ним обліковуються емітентом відокремлено у порядку, встановленому Національним банком України для емітентів-банків або спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг – для емітентів, що є небанківськими фінансовими установами.
4. Іпотечне покриття відокремлюється від іншого майна емітента. Іпотечне покриття не включається до ліквідаційної маси емітента. Іпотечне покриття та грошові доходи від нього не можуть бути предметом податкової застави до повного виконання зобов’язань за відповідним випуском іпотечних облігацій.
5. Звернення стягнення на іпотечне покриття може здійснюватися лише на вимогу власників іпотечних облігацій у порядку, встановленому цим Законом. Інші особи, включаючи кредиторів емітента, кредиторів управителя чи кредиторів власника іпотечних облігацій, не мають права пред’являти вимоги на іпотечне покриття, звертати стягнення чи іншим чином обтяжувати іпотечне покриття до повного виконання зобов’язання за відповідним випуском іпотечних облігацій, що забезпечується відповідним іпотечним покриттям.
6. Емітент не має права відчужувати, передавати у заставу або іншим чином обтяжувати іпотечні та інші активи, включені до складу іпотечного покриття, якщо тільки стосовно відповідних іпотечних активів не прийняте рішення про їх заміну відповідно до цього Закону. Емітент не має права розпоряджатися іпотечним покриттям в інший спосіб, крім вчинення дій, спрямованих на виконання зобов’язань за відповідним випуском іпотечних облігацій.
Стаття 9. Обслуговування іпотечних активів у складі іпотечного покриття
1. Обслуговуванням іпотечних активів у складі іпотечного покриття є заходи, спрямовані на забезпечення належної реалізації функцій іпотечного кредитора у взаємовідносинах з боржниками за відповідними іпотечними активами. Обслуговування іпотечних активів включає:
1) приймання від боржників платежів за забезпеченими іпотекою зобов’язаннями та їх облік (ведення реєстру платежів);
2) контроль за додержанням боржниками умов кредитних та іпотечних договорів;
3) контроль за станом предметів іпотеки та їх збереженням;
4) пред’явлення боржникам вимог щодо виконання ними забезпечених іпотекою зобов’язань;
5) здійснення заходів із звернення стягнення на предмет іпотеки в разі порушення боржниками умов забезпечених іпотекою зобов’язань;
6) реалізація інших прав та виконання обов’язків іпотекодержателя відповідно до кредитних та іпотечних договорів і договору про обслуговування іпотечного покриття.
2. Функції з обслуговування іпотечних активів у складі іпотечного покриття іпотечних облігацій можуть покладатися на емітента або на одну чи декілька обслуговуючих установ. Обслуговуючою установою може бути банк або інша фінансова установа, які відповідно до законодавства мають право виконувати операції, вказані в частині першій цієї статті.
3. Обслуговуюча установа діє на підставі договору про обслуговування іпотечних активів, який укладається з емітентом, а у разі випуску структурованих іпотечних облігацій – з управителем. У цьому договорі визначаються:
1) обов’язки обслуговуючої установи;
2) умови оплати послуг обслуговуючої установи;
3) порядок переказу емітенту чи, у разі випуску структурованих іпотечних облігацій, – управителю платежів, отриманих обслуговуючою установою від боржників за іпотечними активами;
4) умови заміни обслуговуючої установи;
5) інші умови за згодою сторін.
4. Емітент і управитель, у разі випуску структурованих іпотечних облігацій, зобов’язані забезпечити обслуговування всіх іпотечних активів у складі іпотечного покриття. Якщо обслуговування іпотечних активів здійснюється обслуговуючою установою, емітент зобов’язаний письмово повідомити всіх боржників за іпотечними активами про місце та інші умови обслуговування їх забезпечених іпотекою зобов’язань.
Стаття 10. Реєстр іпотечного покриття
1. Реєстр іпотечного покриття – відомості про склад кожного окремого іпотечного покриття.
2. Реєстр іпотечного покриття повинен містити інформацію про початковий та поточний розмір іпотечного покриття, його склад, а також такі відомості стосовно кожного іпотечного активу:
1) посилання на реквізити іпотечного і кредитного договору та найменування боржника;
2) початковий розмір основної суми боргу та процентів;
3) непогашена сума основного боргу за забезпеченим іпотекою зобов’язанням;
4) строки та порядок виконання забезпеченого іпотекою зобов’язання;
5) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, відомості про державну реєстрацію іпотеки (дата і номер);
6) оціночна вартість предмета іпотеки;
7) співвідношення суми кредиту (позики) і оціночної вартості предмета іпотеки на момент укладення іпотечного договору;
8) інші відомості відповідно до проспекту емісії.
В реєстрі іпотечного покриття відображається інформація про інші активи, що входять до складу іпотечного покриття, та про договори про збереження реальної вартості іпотечного покриття. Обсяг цієї інформації має бути достатнім для ідентифікації відповідних активів і договорів.3. У разі випуску звичайних іпотечних облігацій, ведення реєстру іпотечного покриття покладається на емітента, який щомісячно подає його управителю.
4. У разі випуску структурованих іпотечних облігацій ведення реєстру іпотечного покриття покладається на управителя відповідно до договору про управління іпотечним покриттям.
5. Особа, що веде реєстр іпотечного покриття, зобов’язана не рідше одного разу на місяць оновлювати дані реєстру стосовно поточного стану іпотечного покриття та подавати на вимогу власників іпотечних облігацій витяги з нього.
6. Витяги з реєстру іпотечного покриття подаються до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у строки та у формі, що встановлені нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Стаття 11. Звернення стягнення на іпотечне покриття
1. Звернення стягнення на іпотечне покриття здійснюється у випадках, передбачених цим Законом та проспектом емісії, шляхом продажу іпотечного покриття або в інший спосіб, не заборонений законом.
2. Емітент має право у будь-який час після прийняття рішення про звернення стягнення на іпотечне покриття і до його продажу або передачі іншій особі в повному обсязі виконати свої зобов’язання за іпотечними облігаціями, а власники іпотечних облігацій зобов’язані прийняти таке виконання. У такому разі емітент зобов’язаний відшкодувати управителю всі витрати, пов’язані з проведенням процедури звернення стягнення.
3. Виручка від продажу іпотечного покриття спрямовується на рахунок управителя, якщо інше не передбачено проспектом емісії та/або договором про управління іпотечним покриттям. Після відшкодування всіх витрат, пов’язаних із зверненням стягнення на іпотечне покриття і управлінням та обслуговуванням відповідних іпотечних активів, управитель розподіляє виручку від продажу іпотечного покриття між власниками іпотечних облігацій пропорційно до належних їм облігацій. У разі коли виручка від продажу іпотечного покриття перевищує розмір зобов’язань за іпотечними облігаціями та витрат, пов’язаних із зверненням стягнення на іпотечне покриття, управлінням та обслуговуванням відповідних іпотечних активів, її надлишок повертається емітенту.
Стаття 12. Припинення застави іпотечного покриття
1. Застава іпотечного покриття припиняється у разі повного задоволення вимог власників іпотечних облігацій або після звернення стягнення на іпотечне покриття.
2. У разі припинення застави іпотечного покриття внаслідок повного задоволення вимог власників іпотечних облігацій управитель зобов’язаний передати емітенту всі пов’язані з управлінням іпотечним покриттям документи, що перебувають у його володінні.
Закон України «Про іпотечні облігації»
Закон України «Про іпотечні облігації»Розділ III. ОСОБЛИВОСТІ ЗВИЧАЙНИХ ІПОТЕЧНИХ ОБЛІГАЦІЙ
Розділ IV. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРОВАНИХ ІПОТЕЧНИХ ОБЛІГАЦІЙ
Розділ V. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ, НАГЛЯД ТА КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ІПОТЕЧНИХ ОБЛІГАЦІЙ