Мораторій на вилучення і продаж заставного майна дестабілізує кредитний ринок

Мораторій на вилучення і продаж заставного майна дестабілізує кредитний ринокПозавчора в редакції газети “Хрещатик” відбувся черговий круглий стіл. Цього разу вітчизняні аналітики та представники банківських кіл обговорили ситуацію, пов’язану з нещодавнім ухваленням у парламенті законопроекту про введення мораторію на вилучення і продаж заставного майна. Наразі цей документ на розгляді у Президента. Якщо Віктор Ющенко його підпише, кредитний ринок, на думку аналітиків, зазнає відчутних змін.

“Іпотечний мораторій” спричинить дестабілізацію ситуації на кредитному ринку країни. Через що банки і самі позичальники відчуватимуть ще більші труднощі, ніж тепер. Такого висновку дійшли вітчизняні аналітики та представники банківських кіл країни під час чергового “круглого столу”, який позавчора відбувся в редакції газети “Хрещатик”.

Нагадаємо, що 21 травня цього року Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким на період економічної кризи (протягом двох років) вводиться мораторій на стягнення заставного або іпотечного майна, якщо в ньому постійно проживають громадяни. Наразі ж Президент може або скористатися правом вето, або підписати цей закон, який набуде чинності з дня опублікування. Тобто, фактично, вже з наступного місяця банки не зможуть ані забирати заставні автомобілі, ані іпотечні квартири в позичальників, котрі мають заборгованість.

А втім, аналітики та представники банківських кіл вважають прийняття цього законопроекту популістським та спрямованим на популяризацію “антикризових” заходів серед населення перед черговими президентськими виборами. Адже до ухвалення цього документа банки власними силами намагалися полегшити життя позичальникам, а забирати заставне майно у так званих проблемних клієнтів було і без того вкрай складно. А в разі розумної юридичної підтримки клієнти могли не лише відтягти прийняття рішення про вилучення заставного чи іпотечного майна, а й зовсім уникнути відповідальності перед кредиторами.

“Банки насамперед зацікавлені, щоб кредит позичальники повернули. Усі програми з рестуруктуризації заборгованості, що їх пропонують банки, вигідні як клієнтові, так і самим банкам. Тому що клієнт погашує позику за рахунок того, що зменшується платіж”,- наголосив фінансовий директор компанії “Простобанк консалтинг” Олександр Сєдих. За його словами позичальникам не слід шукати способів уникнути сплати, домовлятися з банками. Адже їм в умовах кризи ліквідності ліпше знизити власні доходи від кредитів, аніж займатися судовою тяганиною та просто “списувати” борги. “Банки пропонують зменшення ставок на кілька процентних пунтів, якщо клієнтові залишається повернути 20 чи більше відсотків позики. І банки навіть готові зарахувати кредит за лояльнішим курсом, скажімо, по 6 гривень за один долар”,- зауважив Олександр Сєдих.

Однак через збільшення обсягів проблемної заборгованості, черговий виток якої можна очікувати восени цього року, та з огляду на закон про мораторій на відчудження майна кредитний ринок очікують значні зміни. Так, на думку економіста Бориса Кушнірука, навіть за нинішніх умов у банках зосередилося чимало коштів, щоб поновити кредитування економіки. А втім, через зміни до законів фінустанови, що видаватимуть позику, ризикують втратити свої кошти. Тому восени відновлення кредитного ринку не станеться, як передбачалося раніше. Позичальникам, які прагнутимуть отримати кредити в банках, висуватимуть жорсткі вимоги. А кредитні продукти продаватимуть з високими ставками.

Андрій Скуратовський, виконавчий директор ТОВ ЮК “Дорофеєв, Скуратовський і партнери”:

– Універсального способу для того, щоб вкотре домовитися з банком про відстрочку кредитного платежу, немає. Якщо позичальники вичерпали вже всі можливості, то один з варіантів – це юридичні підґрунтя про банкрутство фізичних осіб. Згідно із законом України “Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом”, є норми, відповідно до яких фізичну особу може бути визнано банкрутом через рішення суду. Тобто, коли людина має заборгованість і не в змозі повертати кошти, вона реєструється як суб’єкт підприємницької діяльності, звертається до кваліфікованого юриста чи адвоката, до господарського суду на предмет визнання її банкрутства. Після відповідної процедури фізична особа “очищується”, і всі зобов’язання нівелюються. Позичальник вже не має заборгованості перед банком чи перед іншими кредиторами. А заставлене майно арбітражний керуючий через спеціалізовані підприємства реалізує на аукціоні”.

Борис Кушнірук, економіст:

Заставне майно вилучити дуже складно. Але проблема в іншому: погіршення фінансового стану значної кількості позичальників – так званого умовного середнього класу, які були платоспроможними ще на початок-середину минулого року. Для них завдання полягає в тому, щоб вирішити питання проблемної заборгованості протягом цього найскладнішого періоду – одного-двох років. Мова має бути про механізм та інструментарій, з яким можна було б говорити про реструктуризацію заборгованості на ці два роки. Схема така: є заборгованість фізичних осіб з іпотеки певного обсягу (за різними оцінками це $ 20-25 млрд). Можна вирішити три завдання одночасно: якщо ви рефінансуєте банки, то робіть це під дешеву процентну ставку, не створюйте зашморгу на шиї цих банків, вони додають ставку на суму, що потрібно сплатити протягом цих двох років, але кредит слід продовжити і надавати умовно на десять років”.

Джерело – Хрещатик 

  Обсудить на форуме Обсудить на форуме  Подписаться на рассылку Подписаться на рассылку  Добавить свою новость Добавить новость Версия для печати 
 Опубликовано на сайте 12.06.2009 в разделах: Все новости, Законодательство, Кредиты на жилье    ]

Реклама:

Еще в разделе:
« 
 »

 Оставьте свой комментарий:

You must be Войдите для создания комментария.


Последние комментарии:

Последние новости:
  • Як повернути частину сплачених відсотків за іпотекою. Податковий кредит.
  • Банки и застройщики. Что ждать в 2019 году?
  • Гра в іпотеку. Де і як отримати іпотечний кредит?
  • Главные нюансы и важные особенности страхования жилья
  • Національний банк затвердив перелік банків для стрес-тестування у 2019 році