Методи реструктуризації кредитних боргів

Як зменшити боргове навантаження на підприємство. В Україні кредити реструктурують здебільшого великі бізнес-групи, обтяжені серйозним борговим навантаженням, а також дрібні компанії — емітенти облігацій. Іноземні компанії одна за одною реструктурують борги, щоб зменшити щомісячні платежі за кредитами. Американський автовиробник Ford Motor, російський медіа-холдинг «РБК Інформаційні Системи», агрокомпанія «Агріка» й багато інших фірм в усьому світі планують конвертувати частину боргів в акції.

Російський алюмінієвий гігант РУСАЛ звернувся до уряду РФ із проханням надати держгарантії за відстрочкою виплати банківських позик на кілька місяців.

В Україні кредити реструктурують здебільшого великі бізнес-групи, обтяжені серйозним борговим навантаженням, а також дрібні компанії — емітенти облігацій. Наприкінці минулого року група «ІСД» реструктурувала випуск 5-річних єврооблігацій на суму $150 млн (виплати за емісією відкладено до вересня 2010-го). Борг Укравтодору перед Morgan Stanley на суму $930 млн був частково проданий початковим кредитором банку Credit Suisse. Корпорація «Інтерпайп» достроково викупила частину євробондів зі знижкою близько 50%. За неофіційною інформацією, група «СКМ» зараз також шукає можливостей для відстрочки платежів за деякими кредитами або зміни умов погашення позик.

Методи реструктуризації боргів

Найпоширеніші способи реструктуризації банківської позики — відстрочка платежів за тілом кредиту (кредитні канікули) та збільшення строку кредитування (пролонгація). Іноді кредитори погоджуються змінити відсоткову ставку за позикою. «Банк-кредитор може запропонувати позичальникові, наприклад, щокварталу переглядати відсоткову ставку — залежно від поточних фінансових показників компанії», — коментує віце-президент інвестиційно-банківського департаменту ІК «Тройка Диалог Украина» Олексій Ращупкін. У цьому випадку позичальник має регулярно надавати банку звітність, щоб фінустанова могла оцінити платоспроможність боржника й змінити умови кредитування. Якщо банк погоджується тимчасово знизити відсоткову ставку за кредитом, у майбутньому позичальникові доведеться платити за позикою значно більше, ніж до реструктуризації, — щоб відшкодувати недоотриманий банком прибуток.

Одержати відстрочку можна й за облігаційними виплатами. Емітент боргових паперів може попросити власників бондів відстрочити погашення облігацій або виплату купона, зменшити купонний дохід, змінити періодичність виплати купона або зробити все разом. Метод відстрочки виплат за облігаціями використали, наприклад, українські компанії «Київмедпрепарат» і «Сітіком»: фірми не змогли вчасно погасити черговий платіж за бондами, а тому запропонували власникам бондів подовжити строк погашення позики.

«Окремий випадок реструктуризації облігаційної позики — капіталізація купонних виплат при відстрочці платежу за бондами. Емітент може попросити власників облігацій дозволити компанії тимчасово не виплачувати купон. Натомість компанія зобов’язується капіталізувати купонний дохід (нараховувати відсотки не лише на номінал, а й на невиплачений купон). У цьому випадку всі виплати за облігаціями погашаються разом із номіналом», — розповідає віце-президент управління корпоративних фінансів «Ренесанс Капітал» Борис Батін.

Крім того, компанія — емітент облігацій може випустити нові боргові папери з умовами, які на даний момент вигідніші для неї, і обміняти їх на старі борги. Нова емісія може передбачати зростаючий купон (купонна ставка спочатку невелика, однак згодом вона збільшується), відстрочку виплати відсотків та інші умови. Щоправда, емітенту доведеться витратитися на новий випуск облігацій та вмовити всіх власників бондів обміняти старі папери на нові. У такому разі переплата за емісією з новими умовами, швидше за все, збільшиться порівняно з попереднім випуском.

Українські компанії нечасто вдаються до реструктуризації облігаційних випусків. Здебільшого емітенти воліють викуповувати папери зі знижкою від 20% до 80% номіналу, благо зараз є чимало інвесторів, готових продати облігації за ціною, нижчою за номінал, аби лише повернути бодай частину вкладених коштів. «Сьогодні інвестори готові продавати облігації зі значним дисконтом: вони або самі зазнають труднощів із ліквідністю, або бояться дефолту емітента», — повідомляє Борис Батін.

Такий спосіб реструктуризації боргу наприкінці 2008 року використала група «Інтерпайп». Корпорація викупила в інвесторів частину єврооблігацій зі знижкою та попросила власників решти бондів пом’якшити умови випуску (тобто змінити ковенанти): збільшити дозволений компанії рівень коефіцієнта «борг/EBITDA» з 3,5 до 4,5. Натомість Інтерпайп погодилася підвищити ставку купона на 1,5 п. п. — до 10,25% річних.

Ще один популярний метод реструктуризації позики — взаємозалік кредиту та облігацій компанії-кредитора (наприклад, банку). Боржник купує облігації кредитора на вторинному ринку за ціною, нижчою за номінал (сьогодні практично всі бонди котируються зі знижкою до номіналу), і пред’являє їх емітенту, який видав позичальникові кредит. Компанія, котра надала позичку, може погодитися провести взаємозалік: вона не платить за облігаціями, а позичальник не погашає кредит. Для позичальника така схема вигідна в тому разі, якщо він придбав облігації кредитора на суму, меншу за його власну заборгованість перед емітентом: так він заощаджує гроші на погашенні позики.

Взаємозалік боргових зобов’язань можна здійснювати у тристоронньому порядку. Наприклад, компанія А має сплатити борг за поставку товару перед компанією B. У компанії А також є боржник — наприклад, компанія С, що орендує приміщення в А. При цьому компанія В винна компанії С плату за якісь послуги. Три компанії можуть вирішити проблему неплатежів за боргами шляхом багатостороннього взаємозаліку.

Економія для позичальника при взаємозаліку за допомогою облігацій — від 3% до 40% суми боргу. Однак така операція — досить ризикований захід. Банк може не погодитися провести взаємозалік і при цьому виявитися нездатним погасити облігації вчасно. У результаті позичальник залишиться винен банку, та ще й з непогашеними облігаціями на руках. А якщо, витративши гроші на придбання облігацій, позичальник не зможе погашати кредит, банк може вилучити в нього заставне майно.

Іноді кредитори погоджуються обміняти борги компанії на її нерухоме майно або корпоративні права (акції). Цей спосіб активно використовували й до кризи: таким чином кредитор отримував новий бізнес, що часом коштував значно дорожче, ніж сума наданого компанії кредиту. Втім, сьогодні обмін кредиту на акції або нерухомість мало популярний: інвестори частіше зацікавлені в одержанні живих грошей, а не активів, котрі сильно здешевіли.

Коштує дорого

«Головне завдання реструктуризації боргів — не просто відстрочити виплати за кредитом, а зберегти обтяжений кредитами бізнес», — стверджує партнер юридичної фірми «Sayenko Kharenko» Михайло Харенко. При реструктуризації враховуються фінансові показники компанії-боржника (регулярність грошових надходжень, доходи й витрати, майбутні грошові потоки), поточна ринкова вартість бізнесу, а також перспективи відповідної галузі. При проведенні переговорів із кредитором про реструктуризацію боргу позичальник має довести свою майбутню платоспроможність: слід переконати кредитора в тому, що як не зараз, то через деякий час компанія погасить позику вчасно і в повному обсязі. «Для цього потрібно розрахувати ймовірні грошові потоки та надати кредиторові докладний план фінансових надходжень та їхніх джерел у майбутньому. Можливо, знадобиться скласти бізнес-план — якщо компанія планує змінити стратегію бізнесу або зайнятися новою для себе справою», — розповідає Олексій Ращупкін. За його словами, якщо аргументи позичальника непереконливі для кредитора й він відмовляється змінити умови позики, компанії-боржникові доведеться знайти додаткову заставу за кредитом.

Утім, переконати кредитора в життєздатності компанії-боржника для проведення реструктуризації замало. Позичальникові слід враховувати плани кредитора: наприклад, чи хоче він якомога швидше повернути гроші, чи готовий почекати. Складно реструктурувати борг, коли кредиторів кілька десятків, а то й сотень (як, наприклад, у випадку випуску облігацій або єврооблігацій): доводиться домовлятися з кожним із власників боргових паперів. Скажімо, деякі власники облігацій Сітікому не погодилися із запропонованою компанією схемою реструктуризації облігаційної позики. Сітіком уже кілька місяців веде переговори з інвесторами.

«Процес реструктуризації дуже складний. Підходи до нього можуть відрізнятися залежно від типу кредитора (резидент чи ні, фонд чи міжнародна фінансова організація та ін.) і типу заборгованості: синдікат (кошти надані одразу кількома кредиторами. — Прим. Контрактів), внутрішні облігації, євробонди тощо», — перелічує Михайло Харенко. Однак українські компанії рідко реструктурують весь пакет своїх боргових зобов’язань. «Частіше вітчизняні компанії реструктурують найбільшу позичку з великими регулярними платежами», — додає Михайло Харенко. Домігшись від кредитора полегшення боргового навантаження, компанія забуває про кредити — допоки їй знову не доведеться терміново погашати великий платіж. «При такому підході до реструктуризації компаніям, що одержали кілька позичок від тих самих кредиторів, доводиться непросто», — стверджує юрист. Якщо вперше схилити інвесторів до вигідних для клієнта умов цілком реально, то зробити це повторно дуже непросто. Ускладнює ситуацію й те, що вітчизняні позичальники замислюються про необхідність реструктуризації запізно, тобто тоді, коли зміну умов кредитування необхідно провести протягом кількох тижнів або навіть днів.

Чужий досвід

Росія

Група «Онэксим» Михайла Прохорова згодна викупити 65% акцій медіа-холдингу «РБК Інформаційні Системи», якщо кредитори РБК погодяться на списання приблизно половини боргу — близько $100 млн. В «Онэксим» вважають, що без викупу РБК медіа-компанії загрожує банкрутство.

У разі придбання РБК групою «Онэксим» усі кредитори отримають у сумі 10% акцій компанії (кожен — рівну частку). Крім того, РБК виплатить кожному інвесторові по 8% від суми належних йому грошей. Подальша реструктуризація можлива за двома схемами: списання 45% решти боргу (близько $40 млн) і виплата залишку кредиторам через сім років або списання 65% решти боргу (близько $60 млн) та виплата залишку через три роки. Остаточне рішення кредиторів поки невідоме.

Група «ГАЗ» хотіла б пролонгувати всі отримані кредити на п’ять років із відстрочкою виплат за основним боргом на два роки та відсоткових платежів на шість місяців. Натомість ГАЗ згоден ввести представників банків-кредиторів до ради директорів компанії. Не виключено, що відсоткові ставки за кредитами ГАЗ будуть переглянуті.

Україна

Наприкінці 2008 року трубно-колісна компанія «Інтерпайп» достроково викупила свої єврооблігації з дисконтом близько 50% до номіналу. Крім того, підприємство звернулося до власників євробондів із проханням пом’якшити умови випуску (ковенанти), оскільки більше не може їх виконувати. Зокрема, виробник попросив підвищити дозволений умовами випуску рівень боргового навантаження: змінити показник «борг/EBITDA» з 3,5 до 4,5 (наприкінці 2008-го доходи компанії різко знизилися, тому Інтерпайп не може відповідати показнику «борг/EBITDA» = 3,5). Щоб не порушувати умов єврооблігаційного випуску, компанія також попросила інвесторів виключити із загального боргу кредит на суму $355 млн, який підприємство отримало в серпні 2008 року під забезпечення італійського експортного агентства SACE для будівництва нової електродугової печі. Якщо цей борг виключать із загальних зобов’язань,  показник «борг/EBITDA» Інтерпайпа знизиться. Натомість компанія погодилася підвищити ставку купона за бондами на 1,5 п. п. — до 10,25% річних.

У березні 2009 року банк «Фінанси та Кредит» вчасно погасив лише 5% основної суми синдикованого кредиту в розмірі $70 млн (кредит залучався на один рік у березні 2008-го) і виплатив відсотки за ним (LIBOR +1,95%). Оскільки Фінанси та Кредит не зміг повністю погасити позичку, банк попросив кредиторів (Raiffeisen Zentralbank, Standard Bank і ВТБ) про реструктуризацію. Умови реструктуризації не розголошуються.

У листопаді 2008 року компанія «Київмедпрепарат» запропонувала власникам облігацій (випуск на суму 30 млн грн із погашенням 16 листопада 2010 року), які пред’явили їх до оферти, відстрочити погашення облігацій. Умови реструктуризації не розголошуються. Більшість власників паперів з таким рішенням погодилися, однак проти реструктуризації виступив БМ Банк.

Про реструктуризацію облігаційних боргів заявила компанія «Сітіком» (у вересні 2006 року компанія випустила облігації на суму 50 млн грн строком на п’ять років). Емітент запропонував власникам бондів програму погашення заборгованості, розраховану на півроку. На реструктуризацію погодилися не всі власники бондів: КК «Сократ», наприклад, відмовилася визнати новий графік реструктуризації боргу.

Джерело – http://kontrakty.com.ua