Друг-одноліток просить молитися за його молоду сім’ю. Мені стало моторошно – невже щось зі здоров’ям? Виявилося – сім’я бере кредит на однокімнатну. Під Києвом. При середній київській зарплаті – це, як у Василя Стефаника, важко нести під гору свій хрест. Мій друг познайомився з майбутньою дружиною під час помаранчивої революції… Сьогодні тогочасні студенти створюють сім’ї. Народжують дітей. Дочекатися ще одної революції – житлової не у всіх вистачає терпіння. Подають документи на кредит.
Десь в тумані своєї недієвості і малозначущості випала з поля уваги державна програма молодіжного кредитування. Хтось з молоді отримав молодіжний кредит під 5% річних? Може це та молодь, що приїздила забирати документи на кредит на батьківських іномарках?
Найсвіжіша ініціатива президента доступного житла вже стала об’єктом справедливої критики. Дай чиновникам розпоряджатися черговими мільярдами – і уважно слідкуй наступного року за динамікою індексу корупції в Україні.
На цьому фоні голки багатоповерхівок, що підпирають київське небо, дірявлять й свідомість. Ось все нові і нові будинки, а нинішні ціни від минулорічних відрізняються як Черновецький від мера європейського столиці.
Може варто піти ва-банк, проклавши дорогу в якийсь з банків за кредитом?
Саме до цього підштовхують покупців будівельники, ріелтори і посередники. Недарма на професійному жаргоні їх називають “ростишки”. Завдяки й постійному нагнітанню ситуації на ринку впродовж останніх років ціни на житло потягнулися в космічну далечінь.
В хід йшли і йдуть навіть абсурдні “аргументи”. З місяць тому один з найбільших “ростишек”, власник компанії і спонсор київських виборів переконував, що київські ціни будуть рости, адже вони ще не наздогнали…. московські!
Однак невдовзі житлова “революція” у вигляді іпотечної кризи відбудеться. Сприятливі фактори на світовому ринку і цілеспрямовані зусилля ентузіастів, які вірять в зміни – достатній імпульс.
На початку лютого один 30-ти літній київський підприємець висловив вголос те, що практично у кожного на думці: нинішні ціни на нерухомість є “віртуальними”, і оголосив війну забудовникам і посередникам. Ініціатор “війни” за визначенням не програє її, адже має переконання, що зміна ситуації хоч на 0,001% вже вартує вкладених зусиль.
Ініціатива підприємця під назвою “Кризі – так!” вже вийшли з інтернету оффлайн. Наліпки на автомобілях, футболки, і непідробний інтерес журналістів до ініціативи дають чим далі, тим більший розголос. Хоча традиційних скептиків в стилі “скільки йому за це заплатили?”, “все одно нічого не видне!” теж вистачає.
Ініціатор – один з тих “дітей революції”, хто при всьому сьогоднішньому хаосі, залишився тверезо мислити. Базовим показником для ціни житла в світі є коефіцієнт співвідношення “реальна середня зарплатня до ціна кв. метра”. В Україні такий коефіцієнт значно вищий як у європейських країнах.
Ініціатор, пам’ятаючи досвід солідарності людей під час попередньої революції, переконаний, його ідею підтримають не тільки молоді сім’ї.
Що робити сьогодні киянам і мешканцям великих міст? Ініціатор пропонує головні кроки: утриматися на даному етапі від купівлі нерухомості, не брати кредити на нерухомість, вивчати можливості для зменшення оренди площ для малого і середнього бізнесу.
Важливим є психологічний момент – поширювати переконання, що іпотечна криза вже настає.
Ціни на квартири впадуть на 50% вже до осені. $1200 замість $2500 – це і є конкурентно ринкова ціна на житло в Києві. Всі передумови для цього існують. Ринок практично стоїть, банки зробили більш жорсткі умови кредитування, а пропозиція житла збільшилася у два рази…
Крім того, привіт з Америки! На помилках варто вчитися.
Прикладом, що надихає учасників ініціатив, є досвід країн Балтії. За неповний останній рік ціни на житло там впали на 30%.
В Естонії, Латвії і Литві ситуація була неймовірно подібною до української. Спекуляції на ринку, галопоподібний стрибок цін – до 60% щорічно, великі інвестиції (переважно іноземні) в ринок житла з метою надприбутків і самовпевненість забудовників, що ціни можуть тільки підвищуватися, але не знижуватися.
Як наслідок – сьогодні в країнах Балтії практично ніхто не купує житло. В суспільстві панує переконання, що ціни найближчим часом ще більше впадуть. Найбільша естонська будівельна компанія YIT Ehitus була змушена двічі з початку року знижувати ціни на виставлене житло.
Хто перший заговорить мовою естонців в Києві? Київміськбуд? Житло-інвест? Познякижилбуд? Ріелтори? Покупці зустрінуть оплесками…
Автор – Віталій Мороз
Джерело – http://www.pravda.com.ua