В Україні з’являються нові інституції – антиколектори. Зокрема, вони асоціюються з шахрайськими схемами неповернення кредитів. Але їх робота в більшості випадків буває й цілком корисною. Генеральний директор Європейського агентства з повернення боргів Олександр Ільчук нещодавно заявив, що в Україні з’являються так звані антиколекторські компанії, які допомагають кредитоотримувачам комерційних банків ухилятися від повернення різного роду позик.
В Україні з’являються нові інституції – антиколектори. Зокрема, вони асоціюються з шахрайськими схемами неповернення кредитів. Але їх робота в більшості випадків буває й цілком корисною. Генеральний директор Європейського агентства з повернення боргів Олександр Ільчук нещодавно заявив, що в Україні з’являються так звані антиколекторські компанії, які допомагають кредитоотримувачам Особливо це стосується споживчих та автокредитів. На думку експерта, цим займаються висококваліфіковані юристи. Поява такого бізнесу пов’язана з активізацією колекторських компаній, які допомагають стягувати заборгованість.
Слід додати, що спеціалізованих антиколекторських установ в Україні, на думку переважної більшості експертів, не існує. Ці функції виконують високопрофесійні фахівці-юристи.
Вони можуть залучатися до налагодженого шахрайського бізнесу, що дозволяє заробляти неабиякі гроші на нечесній видачі споживчих кредитів. У ньому беруть участь співробітники комбанків, підставні кредитоотримувачі, антиколектори та деякі інші особи.
У подібних схемах по автокредитуванню задіяні також страхові компанії, а суми там “крутяться” значно більші, ніж у споживчому.
За словами адвоката Тетяни Монтян, такий бізнес існував і раніше. “У змові з фахівцями кредитних відділень банків і навіть начальниками управлінь знаходяться так звані горе-позичальники. Один одного покриває. Всі потім діляться заробленими на відвертому шахрайстві грошима”, – зазначає юрист.
Фахівці-колектори так і називають цей тип позичальника – “шахрай”. Тобто людина, яка свідомо йде на обман і не збирається віддавати гроші добровільно.
Чи бореться керівництво банків з подібними проявами? Тетяна Монтян вважає, що банкам просто невигідно витрачати на це сили і кошти. “Контролювати співробітників банку на предмет чесності дуже важко, і довести їх провину також. До того ж я думаю, що рівень осіб, які зав’язані на цьому “кидальному бізнесі”, набагато ширший, і доходить до вищих керівних посад”, – говорить юрист.
Віце-президент колекторської компанії Credit Collection Group (СCG) Кирило Ципривуз має дещо інші оцінки. “У цих схемах беруть участь начальники відділів та управлінь, але ніколи – вищі керівні посади. Таки випадки існують далеко не в кожному комерційному банку, але я знаю принаймні 5 карних справ в Україні, які було запроваджено щодо співробітників фінустанов, що займалися подібним шахрайством”, – розповідає експерт.
Ясна річ, що звинувачувати лише самі банки в таких діях не можна. До послуг антиколекторів можуть вдаватися також інші категорії позичальників, не пов’язаних із корупційними схемами. Колектори класифікують таких на “панікерів”, “плакальників”, “раціоналістів”.
Перші постійно займають кошти, щоб розплачуватися з накопиченими боргами. Другі заперечують факт боргу, а потім починають плакатися і шукати пом’якшувальні обставини, перекладаючи провину на кредиторів. Треті визнають свої борги, навіть складають схеми їх погашення.
У допомогу кожному з нас
У той же час, антиколектори постійно захищають і чесних людей від нападок банківсько-позичальницької мафії.
Наприклад, у їхніх схемах може бути задіяна і зовсім стороння особа (ще одне ланка в ланцюжку), яка виявиться справжнім потерпілим. Наприклад, на такий гачок попадають люди, що ведуть асоціальний спосіб життя.
Кредитоотримувач-шахрай купує на півгодини за пляшку горілки у п’яниці право на користування його паспортом, набирає собі у магазині 5-7 плазмових телевізорів, оформлюючи споживчий кредит у банку, де все домовлено зі співробітником фінустанови.
Потім приходить час сплати. Банкіри починають турбувати потерпілого, виставляють йому кругленьку суму за кредитом плюс штрафи. Справа доходить до суду, і якщо такого п’яницю-невдаху не захистить досвідчений юрист-антиколектор, то справа може дійти до описування виконавчими службами майна потерпілого.
В одному з подібних випадків, яким займалась Тетяна Монтян, за її словами, вдалося довести, що підпис на кредитному договорі було підроблено, і її клієнт виграв суд.
Антиколектори, на думку директора ТОВ “Юридична фірма “ЮСТ Україна”, адвоката Юлії Курило, також можуть домогти своєму клієнтові захиститися від сум, які пред’явив банк у судовому порядку, щоб не переплатити зайвого, окрім суми кредиту (таке банки також частенько практикують).
“Зовсім інша справа, коли антиколектори самі починають використовувати незаконні способи втечі від боргів, наприклад, підробку документів, підкуп вищих посадових осіб і таке інше”, – резюмує директор Юлія Курило.
З таким, безперечно, треба боротися, і це вже справа колекторів.
Автор – Олег Громов
Джерело – http://www.epravda.com.ua