Банки просять грошей

Опубліковано: 5 Кві. 2008

Банки просять грошейНаціональний банк України затвердив нові вимоги до співвідношення пасивів та активів банків. Аби продовжити здійснювати довгострокові активні операції (тобто видачу кредитів на термін 25–30 років), вітчизняним банкам доведеться або шукати такі ж «довгі» інвестиції, або суттєво піднімати відсотки із погашення клієнтами кредитів.

Даєте більше, ніж берете?

З 13 лютого українські банки почали працювати в новому режимі. У зв’язку з постановою, виданою Нацбанком ще наприкінці минулого року, вступили в дію більш жорсткі правила стосовно співвідношення між пасивами та активами банків. Як зазначила представник НБУ у Волинській області Надія Войтюк, «постанова покликана скоротити різницю між «короткими» депозитами та «довгими» кредитами». Мовляв, у більшості банків депозити (пасиви) лежать на термін від півроку до двох років, а кредити (активи) видані на 25–30 років.

Банкіри погоджуються: скільки видав — стільки взяв, ідеальна формула роботи банку, яка на практиці, щоправда, зустрічається рідко. «Якщо раніше НБУ хотів на 100 грн. кредиту, виданого на 10 років, саме 100 грн. депозиту, вкладеного на ті ж 10 років, то тепер вимагає додаткового резерву 50%, — розповідає керуючий луцьким відділенням «Першого українського міжнародного банку» Сергій Салівончик. — Тобто, у нашому випадку, щоб видати у кредит 100 грн., банк повинен мати зарезервованих 150 грн.».

Аби банки змогли й надалі видавати «довгі» кредити, їм доведеться формувати додаткові резерви. Як стверджують експерти, більшості банків (зокрема, дрібним або зі стовідсотковим українським капіталом) цього зробити просто не вдасться.

Життя в кредит відміняється

Новації НБУ примусять фінансистів переглянути свою кредитну політику. Деякі експерти навіть прогнозують повне зникнення довгострокових кредитів на житло та автомобілі. Замість 30 років, на які можна було розтягувати виплату позики на купівлю житла, тепер буде 10–15 років; а при купівлі авто замість семи — три роки.

«Аби скоротити розрив між кредитами та депозитами, банки видаватимуть кошти на коротші строки, — впевнена завідувач кафедри банківської справи Луцького державного технічного університету, кандидат економічних наук, доцент Наталія Різник. — Насамперед це стосуватиметься іпотеки. Окремі банки можуть змінити строки чи навіть умови видачі кредиту. Наприклад, доведеться приносити додаткові довідки або приводити більше двох поручителів, заставляти додаткові засоби, приміром, машину; замість 20 років повернути гроші треба буде за 10–15. Для більшості людей це буде не під силу». Загалом експерти ринку нерухомості прогнозують зменшення клієнтів іпотечних програм до 70 %, що, у свою чергу, нарешті зможе призвести до незначного, але все ж таки зниження цін на нерухомість.

Представники банків заперечують факт подорожчання кредитів. Більшість із них запевняє, що продовжують працювати у звичному режимі, зокрема і за програмами довготермінового кредитування.

РЕКЛАМА

Як пояснюють банкіри, видана НБУ постанова вплине лише на внутрішню роботу фінустанов, яким справді доведеться шукати додаткові гроші. «У термінах, на які громадяни кладуть гроші на депозит, і строках, на які отримують кредити, — справді відчутний розрив, — зазначає керуючий Волинської філії «Банку Форум» Едуард Зубчик. — Проте банк формує свій капітал не лише за рахунок залучених коштів населення. Гроші можуть бути залучені від міжнародних фінансових фондів на довший термін, від розміщення облігацій. Кожен банк зважає на всі ці моменти стосовно ліквідності, щоб через рік-два повернути гроші, залучені на кредити».

Пояснення наміру Нацбанку боротися з довготерміновими кредитами наразі не може дати жоден фінансист. «Можливо, вони бояться перегріву економіки, — припускає Сергій Салівончик. — Але даремно — громадяни почали заробляти більше, тому можуть собі дозволити сплачувати кредити. В Європі люди до пенсії живуть на кредити і, до речі, живуть краще».

Українським банкам буде нелегко

Утім, на думку українських фінансистів, драматизувати ситуацію не варто. Адже можливість видавати позики на 25–30 років і без нової постанови НБУ мали далеко не всі банки. «Питання видачі довгострокових кредитів залежить від фінансових показників тієї чи іншої банківської установи, — каже Едуард Зубчик. — Один банк може собі дозволити видавати кредити до 25 років, маючи залучені «довгі» гроші, достатній статутний капітал, а інші банки, нижчі за фінансовими показниками, такої можливості не мають».

«Нацбанк як контролюючий орган стежить за коефіцієнтами покриття ліквідності, яких є чимало, і з метою гарантування спокою в цілому банківської системи і кожного вкладника зокрема, встановлює жорсткіші нормативи, — продовжує пан Зубчик. — Враховуючи ці нові нормативи, кожен банк повинен переоцінити свої можливості, щоби вписатися в їх межі та не платити штрафні санкції. Отже, доведеться наростити капітал, акціонерам — відмовитися від дивідендів, не класти гроші в кишеню, а пускати в діло, випускати акції, залучати гроші з-за кордону».

Найтяжче почуватимуться дрібні банки, яким не так просто вийти на міжнародний фондовий ринок і продати свої облігації. За прогнозами експертів, таким фінустановам доведеться або об’єднуватись, або зливатись, або ж — продаватися великим банкам. Нелегко буде й національним банківським установам, які мають стовідсотковий вітчизняний капітал.

Прийняті НБУ нововведення вже дали перші результати. «Постанова вже вплинула на роботу банків: виникли проблеми з грошима. Вони ніби є, але зарезервовані, тобто не приносять відсотків, а банк рахує дохідність, — наголошує Сергій Салівончик. — Як вихід, банки шукають іноземні фінустанови, аби задекларувати довгострокові інвестиції».

Оцінюючи грамотність таких дій Нацбанку, банкіри стискають плечима: або хтось із-за кордону має свій великий інтерес, або хтось у НБУ просто втнув дурницю.

Автор – Людмила Яворська
Джерело – http://status.net.ua