Стаття 18. Спеціалізована іпотечна установа
1. Спеціалізована іпотечна установа – це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є придбання іпотечних активів (їх продаж у випадках, передбачених цим Законом і проспектом емісії) та випуск структурованих іпотечних облігацій у порядку, встановленому цим Законом.
2. Спеціалізована іпотечна установа може бути створена без обмеження строку існування або на строк до повного погашення структурованих іпотечних облігацій.
3. Спеціалізована іпотечна установа має право провадити свою діяльність після внесення її до Державного реєстру фінансових установ у порядку, встановленому законодавством.
4. До спеціалізованих іпотечних установ не застосовуються вимоги щодо достатності капіталу, ліквідності, ліцензування діяльності.
5. Ліквідація спеціалізованої іпотечної установи до повного виконання зобов’язань за структурованими іпотечними облігаціями може здійснюватися виключно за рішенням суду.
Стаття 19. Особливості формування іпотечного покриття структурованих іпотечних облігацій
1. Спеціалізована іпотечна установа може формувати в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, єдине іпотечне покриття для здійснення кількох випусків структурованих іпотечних облігацій з різними умовами випуску.
2. Іпотечні активи, які були придбані спеціалізованою іпотечною установою і включені до складу іпотечного покриття, вважаються придбаними у безвідкличному порядку, тобто без права їх заміни, зворотного викупу або передачі, за винятком випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті. У разі порушення провадження у справі про банкрутство особи, яка відступила права за іпотечними активами, або призначення тимчасової адміністрації чи ліквідатора розпорядник майна (санатор, тимчасовий адміністратор, ліквідатор) такої особи не вправі вимагати повернення цих іпотечних активів, крім випадків, коли їх передача була здійснена внаслідок протиправних дій, про які емітент структурованих іпотечних облігацій знав або повинен був знати.
3. Якщо протягом строку обігу структурованих іпотечних облігацій буде виявлено, що на момент включення іпотечного активу до складу іпотечного покриття структурованих іпотечних облігацій такий іпотечний актив не відповідав установленим у проспекті емісії вимогам, особа, яка відступила права за цим іпотечним активом спеціалізованій іпотечній установі, зобов’язана здійснити на вимогу спеціалізованої іпотечної установи чи управителя його заміну або викуп у строк, що не перевищує одного місяця з дня одержання цієї вимоги, за ціною не нижчою, ніж поточний розмір відповідного іпотечного активу. В інших випадках вимоги до заміни або включення нових іпотечних активів до складу іпотечного покриття структурованих іпотечних облігацій не застосовуються.
4. Загальний розмір зобов’язань за всіма випусками структурованих іпотечних облігацій, виконання зобов’язань за якими забезпечене єдиним іпотечним покриттям, не повинен перевищувати розмір такого покриття.
5. Доходи від іпотечного покриття, строк сплати яких власникам структурованих іпотечних облігацій ще не настав, можуть розміщуватися управителем:
1) на депозитних рахунках у банках;
2) шляхом придбання цінних паперів держави або цінних паперів, повністю гарантованих державою.
6. На всі активи, зазначені у частині п’ятій цієї статті, поширюється правовий режим іпотечного покриття, встановлений статтею 8 цього Закону.
7. Протягом строку обігу структурованих іпотечних облігацій управитель зобов’язаний забезпечити регулярне проведення аудиторських перевірок на предмет виявлення відповідності стану іпотечного покриття даним реєстру іпотечного покриття та вимогам цього Закону.
Аудиторські перевірки проводяться з періодичністю, визначеною у проспекті емісії, але не рідше одного разу на рік. Позапланові аудиторські перевірки можуть проводитися на вимогу загальних зборів власників структурованих іпотечних облігацій або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Аудиторський висновок надається управителем Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку і власнику структурованих іпотечних облігацій за його вимогою.
Стаття 20. Особливості виконання зобов’язань за структурованими іпотечними облігаціями
1. Виконання зобов’язань емітента за структурованими іпотечними облігаціями здійснюється виключно за рахунок іпотечного покриття.
2. Грошові доходи від іпотечних активів у складі іпотечного покриття підлягають переказу обслуговуючою установою на рахунок управителя.
Розподіл чи розміщення цих доходів управителем здійснюється відповідно до порядку та умов, визначених у проспекті емісії та/або договорі про управління іпотечним покриттям, у такій послідовності:
1) сплата витрат і винагород відповідно до статті 25 цього Закону;
2) сплата процентів власникам структурованих іпотечних облігацій;
3) сплата основної суми боргу власникам структурованих іпотечних облігацій;
4) розміщення грошових доходів від іпотечного покриття, строк сплати яких власникам структурованих іпотечних облігацій ще не настав, відповідно до частини п’ятої статті 19 цього Закону.
3. Сума, що залишається після повного погашення структурованих іпотечних облігацій та сплати всіх витрат і винагород відповідно до статті 25 цього Закону, належить емітенту і підлягає переказу управителем на рахунок емітента.
4. Власники структурованих іпотечних облігацій набувають право вимагати дострокового виконання зобов’язань за цими облігаціями або звернути стягнення на іпотечне покриття у разі невиконання або неналежного виконання таких зобов’язань, а також в інших випадках відповідно до проспекту емісії.
Стаття 21. Управитель іпотечного покриття структурованих іпотечних облігацій
1. Управителем іпотечного покриття структурованих іпотечних облігацій може бути банк або небанківська фінансова установа, яка отримала ліцензію на управління іпотечним покриттям, видану Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Порядок видачі такої ліцензії встановлюється нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Управителем не може бути особа, пов’язана з емітентом та з особами, які відступили спеціалізованій іпотечній установі права за іпотечними активами у складі іпотечного покриття.
2. Функції з управління іпотечним покриттям структурованих іпотечних облігацій можуть покладатися тільки на одного управителя.
3. Управитель діє від свого імені в інтересах власників структурованих іпотечних облігацій. У всіх правочинах, вчинених управителем у ході виконання ним обов’язків щодо управління іпотечним покриттям, повинно зазначатися, що він є управителем.
4. Для проведення операцій за всіма випусками структурованих іпотечних облігацій, виконання зобов’язань за якими забезпечене одним іпотечним покриттям, управитель відкриває окремий рахунок, а ці операції обліковуються на окремому балансі. На майно, що обліковується на цьому балансі, поширюється правовий режим, встановлений статтею 8 цього Закону для іпотечного покриття.
5. Управитель не має права у своїх власних інтересах користуватися і розпоряджатися іпотечним покриттям, а також вчиняти будь-які правочини щодо іпотечного покриття поза межами повноважень, встановлених цим Законом та договором про управління іпотечним покриттям.
Стаття 22. Управління іпотечним покриттям структурованих іпотечних облігацій
1. Управитель іпотечним покриттям структурованих іпотечних облігацій виконує такі функції:
1) веде реєстр іпотечного покриття і контролює стан іпотечного покриття;
2) забезпечує ведення реєстру власників структурованих іпотечних облігацій та укладає договори з особою, яка здійснює депозитарне обслуговування, обслуговуючою установою і аудитором;
3) забезпечує зберігання документів, які стосуються іпотечного покриття;
4) контролює повноту та своєчасність здійснення обслуговуючою установою переказу платежів за іпотечними активами у складі іпотечного покриття;
5) виконує розподіл грошових доходів від іпотечного покриття між власниками іпотечних облігацій;
6) розміщує грошові доходи від іпотечного покриття, строк сплати яких власникам іпотечних облігацій ще не настав;
7) пред’являє емітенту вимоги щодо виконання ним обов’язків, передбачених цим Законом, проспектом емісії та договором про управління іпотечним покриттям;
8) організовує скликання і проведення загальних зборів власників структурованих іпотечних облігацій;
9) виконує функції, передбачені пунктами 6 – 8 частини першої статті 15 цього Закону.
2. Діяльність управителя з управління іпотечним покриттям структурованих іпотечних облігацій підлягає аудиторській перевірці з періодичністю, вказаною у договорі про управління іпотечним покриттям, але не рідше ніж один раз на рік. Позапланова аудиторська перевірка може проводитися на вимогу загальних зборів власників іпотечних облігацій або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Аудиторський висновок позапланової аудиторської перевірки надається кожному власнику структурованих іпотечних облігацій і Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.
3. Управитель здійснює свої повноваження згідно з договором про управління іпотечним покриттям відповідно до вимог, встановлених частиною третьою статті 15 цього Закону.
4. У разі емісії структурованих іпотечних облігацій істотними умовами договору про управління іпотечним покриттям є:
1) умови, визначені частиною четвертою статті 15 цього Закону;
2) вимоги до ведення реєстру іпотечного покриття;
3) порядок і строки задоволення вимог власників іпотечних облігацій;
4) умови розміщення емітентом грошових доходів від іпотечного покриття, строк сплати яких власникам іпотечних облігацій ще не настав;
5) умови скликання і проведення загальних зборів власників структурованих іпотечних облігацій;
6) вимоги до проведення аудиторських перевірок діяльності управителя.
Стаття 23. Заміна управителя
1. Рішення про дострокове припинення повноважень управителя і призначення нового управителя приймається власниками структурованих іпотечних облігацій на загальних зборах:
1) у разі неналежного виконання управителем обов’язків згідно з цим Законом та договором про управління іпотечним покриттям;
2) у разі відкриття провадження у справі про банкрутство управителя або призначення тимчасової адміністрації чи прийняття рішення про його ліквідацію;
3) у разі подання відповідної заяви управителем;
4) в інших випадках згідно з договором про управління іпотечним покриттям.
2. Управитель продовжує виконувати свої обов’язки до укладення договору з новим управителем. У разі дострокового припинення повноважень управитель зобов’язаний передати всі документи та майно, що перебувають у його володінні у зв’язку з виконанням ним обов’язків за договором про управління іпотечним покриттям, новому управителю у строки, встановлені рішенням загальних зборів власників іпотечних облігацій.
У разі прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи – управителя, емітент до моменту виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців зобов’язаний укласти договір про управління іпотечним покриттям з новим управителем.
Новий управитель є правонаступником прав і обов’язків за договорами щодо структурованих іпотечних облігацій та їх іпотечного покриття, укладеними попереднім управителем, якщо інше не передбачено рішенням загальних зборів.
3. Новий управитель зобов’язаний письмово повідомити емітента, особу, яка здійснює депозитарне обслуговування та аудитора про прийняте загальними зборами власників іпотечних облігацій рішення щодо заміни і призначення нового управителя.
Стаття 24. Зберігання документів щодо іпотечного покриття
1. Відповідно до договору про управління іпотечним покриттям на управителя покладається обов’язок щодо забезпечення зберігання таких документів, які підтверджують права на іпотечне покриття структурованих іпотечних облігацій:
1) кредитних (договорів позики) та іпотечних договорів, а також договорів про збереження реальної вартості забезпечених іпотекою зобов’язань боржників (за наявності), якщо такі договори не знаходяться в обслуговуючій установі згідно з договором про обслуговування іпотечних активів;
2) заставних (за наявності);
3) реєстрів платежів за забезпеченими іпотекою зобов’язаннями боржників, якщо такі реєстри не знаходяться в обслуговуючій установі згідно з договором про обслуговування іпотечних активів;
4) документів, що підтверджують розміщення грошових доходів від іпотечного покриття, строк сплати яких власникам іпотечних облігацій ще не настав;
5) інших документів, зберігання яких передбачено договором про управління іпотечним покриттям.
2. Емітент зобов’язаний згідно з договором про управління іпотечним покриттям передати управителю всі документи, зазначені у пунктах 1 – 3 частини першої цієї статті.
Стаття 25. Витрати і винагороди управителя
1. У проспекті емісії та договорі про управління іпотечним покриттям має визначатися максимальний сукупний розмір витрат і винагород управителя.
2. Сплата витрат і винагород управителя включає:
1) винагороди за послуги управителя;
2) компенсацію витрат на оплату управителем послуг особи, яка здійснює депозитарне обслуговування, аудитора, обслуговуючої установи, а також витрат на проведення загальних зборів власників структурованих іпотечних облігацій;
3) відшкодування витрат, пов’язаних із зверненням стягнення і продажем іпотечного покриття;
4) інші винагороди чи витрати згідно з договором про управління іпотечним покриттям або рішеннями загальних зборів власників іпотечних облігацій.
3. Сплата витрат і винагород управителя у разі емісії структурованих іпотечних облігацій здійснюється виключно за рахунок грошових доходів від іпотечного покриття шляхом утримання управителем відповідної суми, якщо інше не передбачено договором про управління іпотечним покриттям.
Стаття 26. Загальні збори власників структурованих іпотечних облігацій
1. Загальні збори власників структурованих іпотечних облігацій скликаються управителем за власною ініціативою або на вимогу власників іпотечних облігацій, які у сукупності володіють не менш як 10 відсотками голосів, якщо інше не встановлено проспектом емісії та/або договором про управління іпотечним покриттям.
Кожен власник іпотечних облігацій володіє кількістю голосів, пропорційною частці належних йому іпотечних облігацій у загальній номінальній вартості відповідного випуску іпотечних облігацій, якщо інше не встановлено проспектом емісії.
2. Управитель зобов’язаний письмово повідомити кожного власника іпотечних облігацій про дату і місце проведення загальних зборів, а також про їх порядок денний.
3. Загальні збори вважаються правомочними, якщо в них беруть участь власники структурованих іпотечних облігацій, які у сукупності володіють більш як 50 відсотками голосів за всіма випусками структурованих іпотечних облігацій, виконання зобов’язань за якими забезпечене єдиним іпотечним покриттям. На загальних зборах головує уповноважений представник управителя без права голосу.
4. До виключної компетенції загальних зборів власників структурованих іпотечних облігацій належить прийняття рішень з таких питань:
1) заміна та призначення нового управителя, строки та умови передачі іпотечного покриття в управління новому управителю;
2) звернення стягнення на іпотечне покриття, визначення способу звернення стягнення та порядок відшкодування витрат, пов’язаних із зверненням стягнення і продажем іпотечного покриття;
3) призначення позапланової аудиторської перевірки;
4) надання згоди на внесення змін до договору про управління іпотечним покриттям та/або до проспекту емісії;
5) з інших питань відповідно до проспекту емісії.
5. Рішення на загальних зборах приймаються двома третинами голосів власників структурованих іпотечних облігацій, які беруть участь у загальних зборах. Рішення загальних зборів оформляються протоколом, копія якого надсилається всім власникам іпотечних облігацій.
6. Загальні збори власників іпотечних облігацій можуть проводитися шляхом опитування, якщо порядок проведення опитування встановлено договором про управління іпотечним покриттям.
7. Порядок скликання, проведення та прийняття рішення загальними зборами власників іпотечних облігацій встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Розділ III. ОСОБЛИВОСТІ ЗВИЧАЙНИХ ІПОТЕЧНИХ ОБЛІГАЦІЙ
Розділ IV. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРОВАНИХ ІПОТЕЧНИХ ОБЛІГАЦІЙ
Розділ V. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ, НАГЛЯД ТА КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ІПОТЕЧНИХ ОБЛІГАЦІЙ