Особливості кредитування підприємств малого і середнього бізнесу

Про особливості кредитування підприємств малого і середнього бізнесу (МСБ) в комерційних банках і кредитних спілках компанії Простобанк Консалтинг розповів Михайло Бодрецький, директор департаменту банкінгу малого і середнього бізнесу Укргазбанку. Представники малого бізнесу нарікають, що їм досить проблематично отримати кредит у банку. В першу чергу, йдеться про бізнесменів з провінції і фермерів. Чи так це і чому?

Нарікання підприємців на проблематичність отримання кредитів у банку мають підстави. На сьогодні в Україні немає інститутів державної підтримки підприємництва, здатних дієво підтримувати підприємців у всіх проблемних питаннях. Державний комітет з питання регуляторної політики і підприємництва не створив поки дієвих механізмів гарантування кредитів, які видані підприємцям.

Відсутня система правової підтримки, практично відсутня можливість комплексного навчання підприємців фінансовим, економічним і правовим аспектам підприємницької діяльності в Україні.

Величезний масив практичного досвіду в цьому напрямі напрацьовано в європейських країнах. Україна активно знайомиться з наявним досвідом, є спроби перейняти передовий досвід. 02.06.2008р. Кабінетом міністрів прийнята Європейська хартія для малих підприємств. Цей документ може стати основним у справі організації діяльності малих підприємств в найближчому майбутньому. Можливо, скоро ситуація зміниться на краще.

Які умови кредитування пропонують фермерам і малому бізнесу банки і кредитні спілки?

На сьогодні банки і кредитні спілки працюють в однаковій ринковій ситуації, на одному і тому ж українському ринку. Я особисто не упевнений, що  один або інший фінансовий інститут (кредитна спілка або банк) сам по собі має якісь переваги перед іншим. Конкурентні переваги криються  в іншому. І, на мій погляд, в першу чергу, в конкретних людях. Якщо керівництво фінустанови зуміло організувати роботу по адекватному реагуванню на потреби ринку, якщо є стратегічні напрацювання із забезпечення бізнесу ресурсами, якщо системи ухвалення рішень працюють оперативно і адекватно, то динамічний розвиток організації гарантовано. А клієнти (малі, підприємства, фермери, фізособи та інші) відповідно отримують зручне, недороге і своєчасне кредитне плече для розвитку свого бізнесу.

Умови кредитування як в кредитних спілках, так і в банках постійно змінюються. Немає ніякого сенсу говорити про вартість, терміни і умови кредитування до проведення аналізу переданих у фінустанову пакетів документів і заяви із затребуваними клієнтом умовами. Це легко зрозуміти, уявивши собі придбання будь-якого товару на ринку. Наприклад, Вам потрібно купити яблука. Ви приходите на базар і розглядаєте красиву вітрину, на яку дбайливою рукою добросовісного продавця розкладено п’ять видів потрібного вам товару. Ви прицінюєтеся, цікавитеся, а потім йдете за грошима. Приходите через місяць і починаєте вимагати продати яблука за ціною місячної давності. Погодьтеся, це безглузда ситуація. Так і з кредитними умовами і вартостями.

Фінансові установи оперативно реагують на зміни вартості своїх ресурсів коректуванням вартості кредитів для клієнтів. Корекції відбуваються не завжди у бік збільшення вартості. Це динамічний і постійний процес. Отже про вартість кредиту і конкретні умови його надання необхідно говорити з конкретною фінустановою безпосередньо перед самим його отриманням, а не загалом.

Крім того, підписання договору з господарюючим суб’єктом це зовсім не одне й те ж, що підписання договору з фізичною особою. У цьому, до речі, криється ще одна основа сьогоднішнього гарячого обговорення питань: що, по чому для підприємців. При обслуговуванні фізособи договір вважається публічним і його умови повинні розповсюджуватися на всіх клієнтів-фізосіб, що звернулися за подібною послугою в період дії умов, зафіксованих в договорі. Я можу неідеально сформулювати ті правові і юридичні аспекти, які спричиняє за собою статус публічності договору з фізособою, але основна канва саме така.

Підприємець підписує з банком договір, що є комерційною таємницею. У кредитуванні господарюючого суб’єкта море нюансів і особливостей. Ризики пов’язані з цілою низкою характерних саме для даного позичальника і даного кредитного проекту специфічних властивостей. Тому підприємців рідко кредитують на абсолютно однакових умовах.
 
Під які потреби, як правило, беруться кредити фермерами і представниками малого бізнесу?

У фермерів користуються попитом кредити на покупку техніки (автотранспорт, комбайни, трактори, переробне обладнання). Малий бізнес всеїдний.

Що цікаво, малий бізнес дуже гнучкий і його представники надзвичайно кмітливі. Наприклад, ми звернули увагу, що підприємці і власники невеликих підприємств дуже часто кредитуються як фізичні особи, використовуючи кредитні засоби в бізнес-цілях. Тому дуже поширеними є кредити під заставу нерухомості (квартир, будинків і т. п.), придбання легкових автомобілів, експрес-кредитів. При цьому підприємці прагнуть обмежитися документами фізособи. І таких операцій значна кількість.

І, хоча з погляду класичної теорії управління ризиками, це некоректні операції (необхідно аналізувати джерела повернення засобів, а у таких випадках це все ж таки бізнес клієнта), відмовлятися від таких операцій фінансові установи не поспішають. Особливого сплеску проблемної заборгованості  немає. А видача, таким чином, значно дешевше і вимагає менше зусиль.

Зараз кредитні спілки не можуть згідно із законом працювати з юрособами. Яким чином обходиться це обмеження для надання фінансування малому бізнесу?

РЕКЛАМА

Кредитують підприємців як фізичних осіб. Кредитують юридичних осіб шляхом кредитування їх власників як фізичних осіб.
 
Оцініть, який відсоток від кредитів, виданих кредитними спілками, припадає на малий бізнес?

У мене немає такої інформації. Взагалі дуже важко виокремлювати кредити малому бізнесу, надані фізичним особам. Моя думка: НБУ необхідно переглянути план рахунків і ввести можливість розмежування за планом рахунків кредити, видані малим, середнім і крупним підприємствам,  так само і кредити, надані на розвиток підприєиницької діяльності за рахунками фізосіб. При цьому режим роботи рахунків фізичних осіб, по яких видані кредити на розвиток підприємництва, залишити без змін. Тільки так можливо вичленувати (і то після певного часу роботи) кредити малому бізнесу в роздрібних портфелях банків і кредитних портфелях кредитних спілок.

А який процент кредитів приходиться на малий бізнес?

Тут дуже проблематична методологія. І кожен банк сам визначає для себе межі і принципи віднесення того або іншого клієнта до малого, середнього або крупного бізнесу. На сьогодні загальна ситуація виглядає таким чином. По кількості кредитів в сектор МСБ видається близько 80-90% кредитів. По загальній сумі вкладень кредити малому і середньому бізнесу складають 10-30%.

Існує думка, що малому бізнесу вигідніше працювати з кредитною спілкою, а не з банком. Чи згодні ви з цим? По- можливості, обгрунтуйте відповідь.
 
Питання не в організаційній формі фінансової установи. Питання в взаємодії з конкретним банком або кредитною спілкою конкретного підприємця.

Важливо розуміти, що фінансист – це той же адвокат або лікар. І в цих, часто глибоко особистих відносинах, немає єдиних рішень. Як і в медицині: комусь  легко і зручно з дільничним лікарем поліклініки, а хтось обслуговується в приватній клініці. У фінансовому обслуговуванні можна провести подібну аналогію. Крупний банк це організація, розрахована на масового клієнта. Потрібно пройти бюрократичні процедури, поспілкуватися з декількома фахівцями, почекати в черзі і обов’язково скористатися  додатковими послугами (ну, прямо як в поліклініці – всім пройти флюрографію). У кредитній спілці або в невеликому банку за вами побігають. Але скрізь свої плюси і мінуси. Вартість відповідно різна.

Медичний приклад: у випадку якщо проблема серйозна, жодна комерційна клініка на сьогодні не володіє і маленькою дещицею того устаткування, кваліфікованого персоналу і системи організації процесів як пересічна районна лікарня. Отже оперувати вас буде звичайний лікар звичайної лікарні, тільки дорожче. Фінансовий приклад: кредитна спілка або малий банк у разі потреби в значній сумі фінансування або високотехнологічному рішенні задоволення потреби клієнта звернуться до крупного банку. Просто накрутивши на вартість послугсвою націнку.

Не секрет, що кредитні спілки користуються ресурсами банків. Еквайринг часто надається не за своїми ліцензіями, а згідно з договорами між банками. Карткові продукти дрібні банки продають практично чужі (кредитні спілки їх взагалі не мають). Є ще низка подібних операцій.
 
Як позначився на кредитних спілках поточний дефіцит грошового ресурсу в фінансовій системі?

Так само, як і на всіх учасниках ринку. З ресурсами стало важче. З іншого боку, всі підтяглися. Почали шукати нові можливості. Це має свою позитивну сторону. Фінансові інститути України стали більш життєздатні. Ставне життя закінчується. Ми вже напередодні вступу до нового конкурентного середовища, де активними учасниками будуть іноземні фінансові установи. Думаю, певна зарядка для розуму буде корисна всім. Українські банки можуть відточити свої конкурентні переваги. Слабкою стороною залишаються саме ресурси і технологічна озброєність; сильною – розуміння своїх клієнтів, велика оперативність, адекватність і гнучкість. Думаю, українським банкірам треба подякувати Нацбанку за таке тренування.

Зараз в парламентських комітетах розглядається законопроект, що змінює умови роботи кредитних спілок. Документ надає КС низку нових можливостей: підстава кооперативних банків, спеціалізованих іпотечних установ і бюро кредитних історій, а також здійснення операцій факторингу і грошових переказів. Крім того, кредитні спілки, згідно з положеннями законопроекту, отримають право емітувати платіжні карти.

Увипадку ухвалення законопроекту, яка частина малого бізнесу може перейти від банків до КС?

Вважаю, що серйозний конкурентний тиск з боку кредитних спілок банки на сьогодні не лякає. І, знаючи ймовірні показники працездатності наших законів, найближчим часом ця проблема банками серйозно розглядатися не буде. З іншого боку, ряд банків самі організовують кредитні спілки (КС), розглядаючи їх, в першу чергу, як інструмент підвищення прибутковості (ланка у вартісному ланцюзі). Питання методології – розглядати клієнтів таких КС клієнтами, які перешли від банків до КС? У всьому світі кредитні спілки мають достатньо обмежені можливості і чудово справляються з простими і місцевими проблемами. Думаю, таке місце в найближчому майбутньому займатимуть КС і в Україні.

Джерело – Прес-служба ” Укргазбанку”

Редактор: