У першій половині 2008-го банківські ставки за кредитами населенню зросли на 4-4,5 відсоткові пункти. Чимало банків ускладнили умови кредитування, а деякі навіть тимчасово припиняли видачу позик. Причина зростання ставок на банківському ринку — дефіцит коштів у фінустанов унаслідок світової фінансової кризи та підвищення нормативів Нацбанку (зокрема НБУ зобов’язав банки істотно збільшити резерви під зовнішні позики).
Попри кризу ліквідності на українському фінансовому ринку, кредитні спілки нарощують темпи зростання кредитування населення і навіть за останній рік трохи понизили ставки за позиками. Проте, за прогнозами фахівців, криза у банківській системі закінчиться, відсоткові ставки за кредитами повернуться до передкризового рівня (середини 2007-го) — і темпи зростання кількості позичальників у КС різко знизяться.
Кредитна спілка — спрощений аналог банку. Спілка живе за рахунок відсотків за наданими населенню кредитами. Але на відміну від банків джерел надходження коштів у КС небагато: 90% грошей у кредитній спілці — депозити вкладників, ще 10% — кредити банків та об’єднаних кредитних спілок (створюються при профільних асоціаціях і є касами взаємодопомоги для КС).
Більшість кредитних спілок в Україні невеликі: половина з них володіють активами (власний капітал і кошти вкладників) на суму менш ніж 1 млн грн. КС популярні у невеликих українських містечках і селах, тобто там, де банків мало. Також спілки часто створюються при великих промпідприємствах.
Рік тому позичальниками у кредитних спілках в основному були селяни або «погані» банківські клієнти, яким фінустанови відмовили у позиці (більшість КС не перевіряють кредитної історії своїх клієнтів). Нині до КС кинулися мешканці міст-мільйонників, яким, незважаючи на позитивну кредитну історію та високу платоспроможність, не вдалося отримати кредит у банку. «Висока інфляція призвела до того, що населення прагне більше витрачати, ніж заощаджувати. Тому попит на кредити, як і раніше, дуже високий.
А оскільки банки підвищують вимоги до позичальників, українцям нічого іншого не залишається, як звертатися за грошима до кредитних спілок», — розповідає Іван Вишневський, голова правління ОКС «Програма захисту вкладень» (створена при Всеукраїнській асоціації кредитних спілок). За словами Андрія Азарова, голови правління КС «Перше кредитне товариство», обсяги кредитування в очолюваній ним спілці з початку року зросли приблизно на 15%. Загалом, за оцінками фахівців, обсяг виданих «спільникам» кредитів у першому кварталі 2008-го збільшився майже уп’ятеро і становив 1,4 млрд грн (рік тому — всього 350 млн грн).
Влітку 2008-го банки стали особливо прискіпливими до позичальників. Фінустанови розглядають заявки на кредити тижнями (раніше рішення про видачу позики приймалося за кілька днів); вимагають довідки про доходи не за останні півроку, а за рік; наполегливо рекомендують позичальникові запросити поручителя навіть щодо тих операцій, де є застава; ретельно перевіряють платоспроможність клієнтів (співвідношення витрат і доходів). При цьому зменшилися терміни кредитування і розмір позик (особливо за великими іпотечними й автомобільними кредитами).
А ось умови надання кредитів у спілках за останні півроку практично не змінилися. Як і на початку 2008-го, кредит у багатьох КС можна отримати лише за кілька годин. При цьому більшість КС, як і раніше, не беруть плату за оформлення кредиту (комісійні позичальника — внесок до кредитної спілки у розмірі 15 — 50 грн), а деякі навіть не вимагають довідки про доходи — майбутньому позичальникові треба мати при собі лише паспорт та ідентифікаційний код.
Утім, отримати кредит КС без особливих проблем можна лише на невелику суму — до $1 тис. і лише на один рік. Його цільове використання — споживчі потреби. Максимальна сума споживпозики не перевищує $3 тис. Але такі гроші видадуть, лише якщо позичальник є постійним клієнтом КС і вчасно погасив попередній кредит.
У різних банках ефективні відсоткові ставки за беззаставними споживкредитами готівкою у середині липня становили близько 50% річних. У Родовід Банку і Home Credit Bank стягували близько 70% річних, в Ощадбанку і ПриватБанку — близько 30%.
Коливання кредитних ставок у КС — від 20% до 70% річних (ефективна ставка, тобто з урахуванням усіх ко-місій). «Спільники» стверджують, що від початку року середня ставка на ринку знизилася: на початку 2008-го відсоток за споживкредитами у КС був близько 40% річних, нині — приблизно 30%. Проте ці дані неофіційні: Всеукраїнська та Національна асоціації кредитних спілок підраховують середні ставки за кредитами у КС лише раз на рік.
На практиці не всі кредитні спілки зменшували ставки. У Першому кредитному товаристві, наприклад, середня ставка у споживчому кредитуванні становить 36%, від початку року вартість позик у КС не змінювали. КС «Володар» — одна з небагатьох в Україні іпотечних кредитних спілок — у 2008-му навіть підняла кредитні ставки, щоб уповільнити приплив клієнтів: сьогодні у спілці можна позичити під 25% річних, хоча ще в січні вона видавала кредити під 16%. «Від початку року кількість заявок на кредити збільшилася на 30%», — пояснює зростання ставок у КС Наталія Гоцало, голова правління Володаря.
Іпотеку в кредитних спілках, як і в банках, надають під заставу житла, що купується. Сума кредиту залежить не лише від вартості квартири, а й від величини активів конкретної спілки: як правило, КС видає позику на суму не більш ніж 10% його активів. Для спілок, що мають у своєму розпорядженні 500 тис. грн (таких — понад третина), 50 тис. грн — досить велика сума. Саме тому іпотечних КС на ринку небагато, причому всі вони мають активи понад 1 млн грн.
Ставки за іпотекою у кредитних спілках становлять від 35% до 60% річних. Наприклад, у КС «Егіда» відсоткова ставка дорівнює 3-4% на місяць (36-48% річних) — залежно від величини першого внеску, терміну кредитування та вартості застави. Кредитують в Егіді під купівлю житла максимум на 5 років, перший внесок — не менш як 30% вартості квартири. Також КС може зажадати від позичальника внести 10% від суми надаваного кредиту, як гарантію його повернення. Після погашення кредиту позичальникові повернуть внесок.
КС «Володар» надає «довгі» іпотечні кредити: максимальний термін кредитування — 10 років. Максимальна сума позики — 750 тис. грн, перший внесок — 30%, відсоткова ставка — 21-24%. Щоправда, черга на кредит у Володарі розписана до кінця серпня, а тому, якщо звернутися до КС сьогодні, отримати кредит вдасться лише на початку — в середині вересня.
Велика банка
КС не гумові, і зовсім скоро приріст обсягів кредитного портфеля сповільниться: у спілок просто закінчаться гроші, прогнозують фінансові консультанти.
В останні півроку банки активно підвищували ставки за депозитами. Наприкінці 2007 року фінустанови переважно пропонували гривневі депозити під 14-15%. У серпні 2008-го чимало банків приймають вклади під 20% річних. За словами Наталії Гоцало, голови правління КС «Володар», у зв’язку зі зростанням ставок за банківськими вкладами попит на спілкові депозити зменшився: населення більше довіряє банкам, ніж спілкам, тож зі зростанням банківських відсотків інвестори залишають КС. Володарю, наприклад, довелося підвищити вартість вкладів на 2% — до 18%. Проте частина інвесторів усе одно пішла: за підрахунками Наталії Гоцало, з початку року КС втратили 10% вкладників. Нині ставки за депозитами у КС практично зрівнялися з банківськими: банки пропонують 17-20% річних у гривні, КС — 18-22%.
Перехід інвесторів від кредитних спілок до банків є логічним: порівняно з банківськими вкладами депозити у КС вважаються високоризиковим інструментом. КС слабо регулюються державою: нерідко Держфінпослуг публікує повну статистику про кількість вкладників і позичальників у кредитних спілках, про активи КС і середні відсоткові ставки по ринку із запізненням на півроку. До того ж час від часу стаються банкрутства спілок або шахрайства їхніх засновників. Наприкінці минулого року розвалилася кредитна спілка Berliner Bausparcasse, що надавала населенню іпотечні кредити під мізерні для ринку 5-7%. Для отримання кредиту позичальник повинен був внести 20% суми майбутньої позики. Спілка пропрацювала лише півроку, у результаті потерпіло близько 4 тис. вкладників. Проти керівників Bausparkasse порушили кримінальну справу, їм загрожує до 12 років ув’язнення.
Ще одне банкрутство КС — розвал спілки «Алчевська», що проіснувало понад 3 роки. Голова правління КС «Алчевська» Роман Масюк, за його письмовим визнанням, інвестував вклади членів кредитної спілки у запорізьку фірму і прогорів. Передбачувана сума втрат вкладників — 400 млн грн. «Інвестиції в українські кредитні спілки — одні з найризикованіших. На відміну від банківських депозити у КС не гарантовані державою», — попереджає Сергій Маломуж, директор Київської регіональної дирекції Укргазбанку.
Утім, після серії банкрутств КС Національна асоціація кредитних спілок відкрила фонд гарантування вкладів і має намір компенсувати обдуреним вкладникам, які звернулися до фонду, по 15-25 тис. грн.
На думку аналітиків, криза ліквідності українських банків закінчиться разом із завершенням світової фінансової кризи. У цьому випадку вітчизняні фінустанови знову зможуть позичати «довгі» гроші за кордоном під відносно низькі відсотки (близько 10% річних), а тому депозити населення і компаній перестануть бути значним джерелом капіталу для банків. Голова правління КС «Перше кредитне товариство» Андрій Азаров прогнозує, що з надходженням дешевого капіталу до банків наплив позичальників до КС істотно зменшиться, натомість повернуться вкладники, які хочуть заробляти на депозитах 20% річних. «Більшість спілок не ставлять собі завдання постійно нарощувати кількість позичальників, видавати дедалі більше кредитів», — каже Андрій Азаров. За його словами, на відміну від банків КС не женуться за фінпоказниками — практично всі спілки мають постійних клієнтів: в основному це мешканці невеликих міст або працівники великих промпідприємств. Ось вони й залишаться у КС, незважаючи на жодні кризи.
Усіх порахують
Наприкінці липня Держфінпослуг почала позачергову перевірку кредитних спілок. Причина перевірки — обіцянки деяких КС платити вкладникам понад 35-40% річних за депозитами (при цьому відсотки за кредитами у таких КС набагато нижчі). У зв’язку з цим Держфінпослуг розробляє нормативи щодо розрахунку депозитних і кредитних ставок у кредитних спілках (простіше кажучи, регулятор визначить максимально та мінімально можливі відсотки за вкладами населення і позиками у КС). За недотримання нормативів Держфінпослуг має намір штрафувати спілки і навіть відбирати ліцензії на проведення діяльності.
Побоювання регулятора викликають і КС, що надають «довгі» кредити (на термін 5 — 10 років), які при цьому не мають довгострокової ресурсної бази. Перевірять також кредитні спілки, що намагаються інвестувати залучені у населення гроші на житлове будівництво, оскільки це суперечить нормам Закону України «Про кредитні спілки».
Автори – Світлана СЛЄСАРУК, Костянтин ДРУЖЕРУЧЕНКО
Джерело – http://www.kontrakty.com.ua