За час кризи кількість громадян, готових позичити гроші під відсотки, зросла в геометричній прогресії. Ще б пак, адже заробити на цьому можна чимало — до 48–60% на рік. Зважившись позичити на таких кабальних умовах, позикоодержувачі повинні розуміти, що подібні кредити видають винятково під заставу майна, яке у них можуть легко відібрати.
Опіум для народу
День у власника інтернет-сайтів Мирослава почався успішно — йому нарешті повернули машину. Чому у свій час йому довелося з нею розпрощатися.
Справа була рік тому. Витративши тиждень на пошуки банківського кредиту й скрізь отримавши відмову, Мирослав зателефонував за оголошенням якомусь Миколі, котрий і погодився позичити гроші під відсотки. «Ми зустрілися, поговорили. Я зрозумів, що він займається лихварством. Микола сказав, що він уже позичив людям майже 600 тис. грн., і, мовляв, ніхто не скаржився, все нормально», — почав свою розповідь Мирослав.
Умови кредитування були не дуже вигідними, але на розвиток нового проекту терміново були потрібні $5 тис., і підприємець погодився. Зустрілися в нотаріуса, склали договір позики, підписали. Лихвар вимагав оформити ще й договір застави на автомобіль. «Я отримав свої гроші й у принципі був задоволений. Але вийшовши з нотаріальної контори, Микола попросив віддати йому ключі від машини. Я не зрозумів навіщо. Він пояснив, що за умовами договору об’єкт застави повинен зберігатися в нього до моменту погашення кредиту. Для мене це стало цілковитою несподіванкою», — каже Мирослав.
Перечитавши договір і переконавшись, що такий пункт дійсно є, Мирослав віддав ключі кредиторові. Свою машину він не бачив майже рік, і за цей час багато чого змінилося. «Коли я вніс останній платіж і отримав розписку про те, що вже нічого не винен, мені нарешті повернули заставу. Машина була в жахливому стані. Очевидно, її активно експлуатували весь цей час, швидше за все, як таксі. Після цього я зарікся позичати гроші навіть на короткий термін», — закінчив свою сумну історію підприємець.
Як заставу лихварі погоджуються розглядати в основному квартири, іноді автомобілі, гаражі й земельні ділянки. Кредит видається тільки на рік, і отримати можна всього-на-всього до 50% вартості застави (зазвичай не більше $50 тис.).
Отже, взявши в лихваря, наприклад, $10 тис., за рік доведеться переплатити мінімум $5300 (більше половини позиченої суми). Угода оформляється як договір позики й застави нерухомості, за його оформлення теж платить позичальник. У договорі чітко прописується графік платежів, і будь-яке ухиляння від нього загрожує втратою застави.
Зате, зрозуміло, жодних довідок про доходи й страховок, як у банках або кредитних спілках, не потрібно. Про місце роботи й про те, де ви збираєтеся брати гроші на погашення кредиту, можуть навіть не запитати.
Обманюємо за гроші
Головний ризик таких позик — відверте шахрайство. Клієнтам часто усно кажуть одне, а в договорах прописують зовсім інше. Мета одна — домогтися продажу застави (квартири, машини) за викидною ціною «своїм» людям. Саме з цими намірами найчастіше «лихварі» і виходять на ринок.
Виявити шахраїв неважко навіть на етапі попередніх переговорів. Якщо усно сказано, що прострочення внесення платежів «у принципі допускаються, і нічого страшного», а в договорі жорстко прописані санкції у випадку порушення графіка платежів, — перед вами зловмисник. Буває також, позичальника запевняють, що протягом року можна платити тільки відсотки, а погасити всю суму тіла кредиту можна наприкінці терміну. При цьому в договорі позики такий варіант розрахунків не прописується, а навпаки, йдеться про ануїтетні платежі.
Після першого ж прострочення (варто повірити лихвареві на слово й не внести в зазначений термін вказану в графіку суму) у боржника починаються проблеми. Штрафні санкції за прострочення можуть бути жорсткими — відсотки подвоюються і потроюються. Якщо боржник не в змозі платити такі суми, забирають заставу дуже швидко: на основі виконавчого припису свого нотаріуса, навіть без звернення до суду. Схеми ці, як кажуть, відпрацьовані.
Далі відбувається продаж майна за заниженою ціною на аукціоні «кому треба» і розрахунки з кредитором. Залишок грошей після погашення заборгованості повертають колишньому позичальникові, але придбати рівноцінну квартиру або машину за ці кошти він найчастіше вже не може. Не врятує і суд — зазвичай «чорні» лихварі діють строго відповідно до умов складеного ними кабального договору, і закинути їм нічого.
Спровокувати продаж застави можуть і інші хитрощі. Так, наприклад, іноді лихварі «забувають» чітко вказати в договорі позики або розписці дату повернення кредиту, пояснюючи довірливому клієнтові, що, мовляв, про терміни ми домовимося усно. Але, за українськими законами, якщо термін у договорі не зазначений, позикодавець може преспокійно вимагати від боржника повернути всю суму боргу в повному обсязі протягом 30 днів. І якщо позикоодержувач не зможе виконати цю вимогу, із заставою можна попрощатися.
А ти хто такий?
Проблеми можуть виникнути навіть у тому випадку, якщо боржник акуратно вносить платежі. Дуже часто пропонується просто передавати їх з рук у руки без розписки (мовляв, ну ми ж уже уклали договір, більше нічого не потрібно) або класти на рахунок для погашення чужого кредиту.
При такому варіанті розрахунків довести згодом факт погашення заборгованості буває вкрай складно. «У моїй практиці був такий випадок: позичальник взяв гроші у фізособи за розпискою і повернув їх через банк у рахунок погашення кредиту свого благодійника. Однак через кілька місяців кредитор подав до суду позов про повернення всієї суми боргу, мотивуючи свої вимоги тим, що позичальник не заплатив ні копійки. Як з’ясувалося, позичальник оплачував кредит позикодавця через банк, але в призначенні платежу завжди вказував, що оплату здійснював не він, а позикодавець, і не зберігав платіжки. Таким чином, документів, що підтверджують повернення грошей за розпискою, у нього не було, і нічого було пред’явити в суді», — розповів адвокат Денис Тельчаров.
Лихвар може маніпулювати і з сумою боргу. «Фізособи позичають гроші один одному, оформляючи договори позики або розписки. Але відсоткова позика — це фінансова послуга, тобто фактично гроші під відсотки давати не можна. Для того щоб приховати відсотки, дуже часто позичають одну суму, а розписку дають на іншу. Наприклад, позичають 5 тис. грн., а в розписці вказують 6 тис., тисяча — це нібито відсотки», — пояснює юрисконсульт юридичної компанії «Шмаров і Партнери» Євген Бондаренко. Хитрість у тім, що, якщо боржник вирішить розрахуватися раніше, він однаково змушений буде заплатити застережені в розписці або договорі позики відсотки в повному обсязі.
Але якщо чесно, звичайні заставні кредити — це ще не найстрашніше. При бажанні на ринку можна знайти й нормального лихваря, і договір позики скласти правильно — з урахуванням інтересів боржника.
Є схеми приватних позик, з яких виплутатися ще складніше. Розраховані вони на юридично неграмотних людей, які володіють нерухомістю. Гроші пропонують позичити під низький відсоток, але гарантією їх повернення повинен виступити не договір застави, а договір купівлі-продажу житла.
Пояснюємо різницю. Сам кредит (не більше 50% від вартості квартири, а іноді й менше) лихвар видає нібито як задаток при купівлі житла в позичальника. Якщо останній у застережений термін поверне йому гроші, ніби відмовляючись від «продажу» квартири, «покупець» буде задоволений. А от якщо ні, лихвар вимагає оформлення реальної угоди купівлі-продажу, для того щоб компенсувати витрачені гроші. Довести щось у суді в цьому випадку буває вкрай складно, не кажучи вже про те, що, якщо боржник не зміг повернути гроші вчасно, у нього навряд чи знайдуться кошти на захист своїх інтересів.
Не довіряй і перевіряй
Як правильно скласти розписку або договір позики, якщо ви вирішили позичити гроші у фізособи-лихваря:
Варто скористатися послугами нотаріуса.
Перевірити, чи зазначені реквізити сторін (ПІБ, паспортні дані, місце проживання, податковий код — максимум даних, щоб знайти або ідентифікувати лихваря).
Перевірити, чи одружений лихвар і чи є письмова згода дружини на позику.
Указати чітко: суму, термін договору, графік платежів, розмір відсотків.
Погодити заздалегідь штрафні санкції, варіанти продажу застави у випадку несплати боргу.
Застерегти в договорі заборону на використання застави.
Автор – Борис Білецький
Джерело – http://weekly.com.ua