Позики в кредитних спілках лишаються доступними

Кредитні спілки не припиняють кредитувати населення. На тлі припинення банківського кредитування позики пересічним громадянам надають кредитні спілки. Саме вони можуть перерозподілити кредитний ринок. На користь кредитних спілок і те, що кількість банків з тимчасовим адмініструванням постійно збільшується. Водночас Держфінпослуг ще не ввів жодної тимчасової адміністрації в кредитні спілки.

Попри наслідки кризи у фінансовому секторі споживче кредитування знову стає доступним. Однак якщо до кризи кредити громадянам видавали переважно банки, то сьогодні через кризу ліквідності в банківському секторі за високого попиту на готівкові кошти актуалізувалися послуги кредитних спілок.
Фінансові потрясіння, які ускладнили життя банкірам, майже оминули кредитні спілки. Так, за даними Національної асоціації кредитних спілок України, якщо банки потребують рекапіталізації на суму більше як 110 мільярдів гривень, то кредитним спілкам вистачить фінансової допомоги від держави лише на суму приблизно 1 мільярд гривень.

довідка “Хрещатика”

На даний момент у Державному реєстрі фінансових установ міститься інформація про понад 800 кредитних спілок, які мають розгалужену філіальну мережу, і разом це складає близько 2000 майданчиків для обслуговування своїх членів у всіх регіонах України. В столиці кредитних спілок налічується близько 100. Станом на
1 січня 2009 року кредитні спілки України об’єднували понад 2,6 млн членів, їх сумарні активи складали понад 6 млрд гривень, а загальний кредитний портфель перевищував 5,5 млрд гривень. В столиці вкладниками кредитних спілок є наразі біля 100 тис. осіб.

Як стало відомо, наразі представники кредитних спілок проводять відповідні робочі наради з органами державної влади, щоб підтримати небанківське кредитування. Так, нещодавно представники Державної комісії з регулювання ринків фінпослуг України вже обговорювали з Нацбанком виділення коштів у рамках рефінансування кредитних спілок, які цього потребують. “Відбулося спільне засідання представників Держфінпослуг і Нацбанку, де обговорювали варіанти допомоги кредитним спілкам, рефінансування їх через уповноважені фінустанови. Щоб запустити цей механізм, потрібно зібрати дані про забезпечення, яке можуть надати спілки в разі одержання кредитів НБУ, чим ми сьогодні й займаємося”,— наголосила директор департаменту Держфінпослуг Галина Третьякова.

За її словами, НБУ висловив готовність вирішити питання щодо грошей, що зависли на розрахункових і депозитних рахунках проблемних банків. Нині триває збір інформації про кредитні установи, чиї гроші були “заморожені”, про розміри заблокованих сум, типи рахунків, відкритих у проблемних банках.

Крім того, представники кредитних спілок очікують і на урядову підтримку цього фінансового сектору. За словами голови правління всеукраїнської громадської організації “Український фінансово-кредитний альянс” Андрія Азарова, державна підтримка кредитних спілок мінімалізувала б наслідки кризи та припинила відтік депозитів.

РЕКЛАМА

довідка “Хрещатика”

Закон України “Про кредитні спілки”: “Кредитна спілка — це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки”. Іншими словами, кредитні спілки є специфічними організаціями фінансової взаємодопомоги громадян, які мають неприбуткову кооперативну основу.

Адже через паніку та невизначеність вкладники кредитних спілок почали забирати свої гроші. Водночас саме за рахунок депозитних коштів і надавали позику громадянам.

довідка “Хрещатика”

У середньому кредитні ставки в кредитних спілках становлять 40—50 %. Тоді як у банках середні ефективні ставки становлять 70—90 % річних. На перший погляд, кредитна ставка зависока, скажімо, 50 % річних, але погашення кредиту в спілці зазвичай відбувається швидше ніж за рік, то й відсотки відповідно нижчі. Ставки залежать також від фінансового становища кредитної спілки — що більші активи, то нижчі ставки. Депозитні ставки в середньому по ринку становлять 22—25 % річних у гривнях.

А втім, гнучка політика кредитних спілок допомогла зменшити обсяги проблемної заборгованості в їхніх портфелях, яка накопичилася з початку кризи. Так, наразі кредитні спілки запроваджують механізми пролонгації та реструктуризації боргів. Це на відміну від банків, які зазвичай відмовляються йти на поступки позичальникам, допомагає кредитним спілкам поновити виплати за “проблемними” позиками. Тому кредитні спілки краще переживають кризу. Це підтверджує й те, що Держфінпослуг не ввів жодної тимчасової адміністрації в кредитні спілки, що найтяжче переживають кризу. А за підтримки держави цей сегмент ринку швидко оговтається та знову почне зростати. Для цього є всі передумови, вважають учасники ринку та експерти. Адже попит на готівку нині дуже високий. Ця тенденція простежуватиметься і далі, адже банківське кредитування наразі призупинено.

Автор – Ірина ДЕМКО
Джерело –
http://kreschatic.kiev.ua

Редактор: