Це питання актуальне зараз для багатьох українців. Адже якщо хтось стягувався, аби назбирати на перший внесок (10-30 відсотків від вартості квартири) й скористатися іпотечною позикою, то зараз може придбати одно- чи двокімнатну квартиру. Звичайно, за умови, що гроші не зберігалися в банку або нема проблем із зняттям їх з депозиту. Проте така вже наша сутність: коли в руки летить синиця, то хочеться журавля, тобто щось більше і краще. На жаль, можна залишитися біля розбитого корита, як та пушкінська баба із «Золотої рибки»…
Мріяти про дешеве житло в Україні аж ніяк не випадає. Воно для «простих смертних» ніколи не було і не буде таким. Особливо якщо співставити нашу зарплату і ціну на квартиру. Певно, й 50 літ не вистачить, аби стягнутися на житло. Якщо допоможуть батьки, поїхати на заробітки чи докласти якусь дещицю до вартості старої квартири, тоді поліпшення житлових умов може бути реальним. Звичайно, не в програші й ті, хто вміє гроші «тирити». Якими методами й у кого – не важливо. У кожного своя методика. Отож тому, хто збирає копійку до копійки, не хочеться бути у програшу, та передбачити усе неможливо.
Останні аналітичні дослідження показують, що ринок нерухомості хоч на якусь долю, проте оживає. Правда, це більше стосується вторинного житла. Спад продажу квартир почався ще з весни минулого року, проте він не був обвальним, а більш тенденційним. Так, у 2008 році в нотаріальних конторах України оформили 303,145 тисячі договорів купівлі-продажу квартир і житлових будинків. Але це на 66 тисяч (18 відсотків) менше, ніж 2007 року. Правда, садиб минулого року придбали більше, ніж позаминулого. Найбільше купували житло в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Луганській областях та у Києві. Найменше – у Чернівецькій, Тернопільській, Закарпатській, Івано-Франківській областях та у Севастополі. А от восени 2008 року з початком кризи ринок нерухомості фактично завмер. Не дивно, що з ринку пішло чимало ріелторських фірм, деякі почали перепрофільовуватися або скорочувати персонал.
Порівняно з 2008 роком, вартість житла значно знизилася, але сподіватися, як дехто прогнозує, на те, що ціни впадуть до рівня 1999 року, певно, не варто. Чому? Насамперед треба врахувати те, що вони стрімко піднялися вверх у 2004 році, коли на український ринок прийшли іноземні банки та розпочали довгострокове іпотечне кредитування. Інші надавали позики нашим вітчизняним банкам, які теж не відставали у кредитуванні. Саме тоді почався спекулятивний ріст вартості нерухомості та землі. До 2004 року, як правило, українці купували житло за власні кошти. Найчастіше – наші «європейсько-московські» заробітчани й підприємці. Чимало сподівань було й на те, що банки цього року викинуть на ринок заставні квартири. Але такого буму не відбулося. По-перше, банки зрозуміли, що вартість квартири при неплатоспроможній ситуації далека від виданого кредиту. А віднедавна наші законодавці ще й заборонили банкам забирати заставне майно, у якому проживають громадяни. Тому дешевшати до безкінечності житло не може. Тим паче, що бажаючих придбати квартиру надто багато, а будувати такими темпами, як раніше, почнуть не скоро (це вже окрема тема). Фактично проектування зараз завмерло. Банківські кредити поклали на лопатки і громадян, і бізнес, і виробництво. Враховуючи думки ріелторів та будівельників, можна зробити для себе висновок: підбирати житло уже чи ще почекати?
Вадим ВИНОГРАДОВ, ріелтор ТзОВ «Місто Інвест Консалтинг», член Спілки фахівців з нерухомого майна України:
– Ринок нерухомості, порівняно з минулим роком, впав. Якщо торік в місяць продавали п’ять квартир, то зараз добре збути хоч одну-дві. Ціни на житло теж, звичайно, зменшилися: у гривневому еквіваленті на 25-30 відсотків, в доларовому – на 50. Квадратний метр вторинного житла коштує від 4500 до 5000 тисяч гривень, залежно від стану квартири, її місцезнаходження. Якщо говорити про новобудови, то купують помешкання лише у зданих будинках. Але зараз більшим попитом користується вторинне житло з ремонтом. Як правило, покупці – це ті, хто мав заощадження, збираючи гроші на первинні внески, хто працює за кордоном або забрав гроші з депозиту. Стали популярнішими обміни: є випадки, коли ті, хто брав кредит на велику квартиру, зараз хочуть обміняти на малу, аби таким чином позбутися кредитних проблем і мати хоч якесь житло. Хоч незначною мірою, проте за рахунок вищеназваних факторів ринок нерухомості починає оживати.
Руслан ВАЙМАН, голова правління ЗАТ «Луцький Домобудівний Комбінат», заслужений будівельник України:
– Найперше хочу сказати, що купувати житло треба у системних будівельних організацій, які вже відомі на цьому ринку. І воно має бути уже здане або з високою готовністю до здачі (не менше 72 відсотків). Бажано перевірити усю необхідну інформацію в місцевій раді, як кажуть, перестрахуватися. Всім відомо, що найкраще купувати нерухомість тоді, коли цей ринок на спаді. Зрештою життєвий досвід об’єктивно довів, що все-таки нерухомість – найвигідніший спосіб вкладення своїх коштів, бо нехай через рік або два, та вона все-таки почне дорожчати. Зрозуміло, що не з такою космічною швидкістю, як це було.
Зараз покупець може прийти в системну будівельну організацію і торгуватися. Більше того, аби не мати справи з кредитами, може запропонувати 2/3 від вартості, решту просити у розстрочку. У жодному разі не раджу йти у банки і влазити у боргову яму. Банки зараз усіх нас «кинули» й показали, що дбають лише про свої прибутки. Аби не переплачувати, треба оминати будь-яких посередників. Ще радив би звертати увагу на енергозбереження, тобто утеплення стін, на вікна й двері, щоб економити потім на платі за тепло (воно теж не буде дешевшати). Думаю, що зараз найкращий момент для купівлі житла і надійного вкладення своїх заощаджень.
Автор – Ольга ЖАРЧИНСЬКА
Джерело – http://www.visnyk.lutsk.ua