История жителя Николаева Антона Сторожука довольно типична для сегодняшних реалий. Около года назад он на семь лет взял кредит на автомобиль в Укрсоцбанке. Исправно вносил платежи по кредиту и радовался, что успел вовремя взять кредит на автомобиль, – до ужесточения условий и повышения ставок по банковским предложениям. Но в октябре, как и многим другим клиентам упомянутого банка (как прочем, и клиентам других банков), Антону неожиданно позвонили …
Вежливый голос сообщил о поднятии банком ставки с греющих душу 12,5% до неожиданных 20,5% годовых в национальной валюте. Придя в себя после неожиданно свалившейся на голову «радости», Антон засучил рукава и начал борьбу.
Вам письмо
Вскоре после звонка Антону пришло письмо «счастья», в котором начальник центрального отделения Укрсоцбанка выразил ему свое уважение, поблагодарил за то, что он пользуется услугами учреждения, и сообщил о повышении размера процентной ставки.
Обоснование для повышения ставки следующее:
– повышение учетной ставки НБУ 21 апреля 2008 года (с 10 до 12% годовых);
– рост стоимости денежных ресурсов на межбанковском кредитном рынке Украины;
– решение Управляющего комитета розничного бизнеса АКБ «Укрсоцбанк» №380 от 24.09.2008 г.;
«в соответствии с требованиями ч.4 ст.11 Закона Украины «О защите прав потребителей». (Вышеупомянутая статья Закона предусматривает, что процентная ставка по кредиту может меняться в зависимости от изменения процентной ставки НБУ «или в других случаях»).
Резюме полученного Антоном письма – напоминание о том, что в соответствии с договором у него есть право полностью погасить кредит досрочно либо продолжать им пользоваться на новых условиях. В конце письма выражена надежда на то, что Антон с пониманием отнесется к необходимости осуществления вышеупомянутых действий.
Поскольку по каждому пункту обоснований, приведенному в письме, у Антона нашлись возражения, то ожидаемого банком понимания необходимости как раз не было.
«В данном случае договором кредита предусмотрена возможность изменения кредитной ставки в одностороннем порядке, но при наступлении определенных условий. Поскольку банк не обосновал правильным образом наступление ни одного из этих условий, повышение кредитной ставки неправомерно», – комментирует ситуацию Екатерина Гутгарц, заместитель директора Юридической компании “Адвокатское бюро Гутгарца” (“АБГ”).
Начало борьбы
Дополнительное соглашение с новой ставкой по кредиту в конверт Антону, как было указано в письме, не положили, зато потом в устном режиме пригласили в банк для его подписания. Антон не согласился и не пришел. И смело заплатил очередной платеж по старой ставке, а не по новой. И правильно сделал – ведь с юридической точки зрения оплата по новой ставке может быть расценена как согласие клиента с предложением банка.
Вместо этого он написал в банк письмо, в котором выразил свое уважение и поблагодарил за возможность пользоваться услугами банка – читайте ниже в приложении «Письмо». Ключевые моменты письма:
при определении процентов, на которые повышают ставку кредита, банк обязан руководствоваться четкими расчетами и изменять плату по кредиту пропорционально изменениям, которые они берут в расчет;
постановление НБУ №319 запрещает банкам повышать процентные ставки по уже выданным кредитам.
Кроме того, очень важно понимать, что банк имеет право повышать процентную ставку, но реализация этого права в данном случае юридически неверна. И если клиент принимает решение обратиться в суд, то протестовать нужно не против самого факта повышения ставки, а против того, каким образом банк это делает и чем аргументирует.
«Антон приводит правильные аргументы, протестуя не против самого факта увеличения процентной ставки по кредиту, а, требуя от банка в надлежащей форме обосновать такие изменения», – подтверждает юрист Екатерина Гутгарц.
Возможно, из-за правильно выбранной Антоном тактики, банк не отреагировал ни на первое письмо Антона, ни на второе. Антон добился даже встречи с заместителем руководителя главного отделения Укрсоцбанка в городе Николаев, но, по словам первого, она не принесла никакого результата. Впрочем, в отделении банка Антону все же ответили устно – пообещали прислать письмо с требованием погасить кредит досрочно.
Заплатите нам кредит досрочно
О правомерности такого требования вам точнее всего расскажет договор.
«Требование банка вернуть кредит в течение 30 дней правомерно при существовании одновременно таких условий:
– такая возможность предусмотрена договором;
– клиент нарушил условия договора, а именно: задержал выплату части кредита и/или процентов как минимум на один календарный месяц; либо сумма задолженности превысила сумму кредита более чем на 10 процентов; либо не уплатил более одной выплаты, которая превышает 5 процентов суммы кредита; либо допустил другое грубое нарушение условий договора (ч.10 ст.11 Закона Украины «О защите прав потребителей»).
Причем если в течение 30 дней клиент банка устранит допущенное нарушение, требование банка о досрочном погашении теряет силу», – объясняет Екатерина Гутгарц.
Учитывая вышесказанное, если заемщик условия договора не нарушал, то требования банка о досрочном погашении кредита неправомерны.
В таком случае можно продолжать оплачивать кредит в соответствии с прежним графиком. А банк будет вынужден обратиться в суд. Правда, ситуация Антона (и, очевидно, большинства клиентов именно Укрсоцбанка) – несколько сложнее, так как в его договоре есть пункт о том, что в случае несогласия заемщика с новым размером процентов банк имеет право требовать возврата кредита, насчитанных по нему процентов и возможных штрафных санкций досрочно. Однако и в этом случае можно продолжить борьбу.
«По моему мнению, такое условие противоречит Закону Украины “О защите прав потребителей”, где в ст. 11 перечислены случаи, в которых банк может требовать досрочного возврата кредита (см.выше). Этот перечень является исчерпывающим, – рассказывает Екатерина Гутгарц. – Кроме того, в ст. 18 этого же закона речь идет о том, что условия договора с потребителем, которые являются несправедливыми и существенно ограничивают права потребителя, могут быть признаны недействительными. Условия договора признаются недействительными в судебном порядке».
Третейский суд
Что касается самого суда – то здесь Антон не доволен договором: отдельный пункт гласит, что урегулирование споров, которые невозможно решить путем переговоров, «рассматривает единолично третейский судья» такая-то, а в случае, если она не сможет, то третейский судья такой-то. Впрочем, это проблема не только Антона и других клиентов Укрсоцбанка. У заемщиков других учреждений, повысивших ставку, представители банков ухитрились перед повышением попросить подписать бумагу с оговоркой о решении всех споров по договору в Третейском суде.
Что же за третейский суд, который рассматривает спорные дела банков? Обычно третейский суд – это тот суд, на который соглашаются обе стороны, так как они ему доверяют. Зарегистрированный в 2005 году при Ассоциации украинских банков, Третейский суд, упомянутый в договоре Антона, постоянно действует – на январь 2008 года уже успел рассмотреть 1000 дел. Правда, из тех решений третейского суда, которые опубликованы на сайте АУБ, – нет ни одного, который мог бы успокоить опасения Антона. Наоборот – можно почитать решение о непогашенной задолженности перед Укрсоцбанком от 27.04.2007 в пользу последнего. И хотя, естественно, все зависит от того, кто прав с точки зрения закона, но уверенности в успехе у подписавших согласие на третейский суд после прочтения этой информации не прибавляется. Список третейских судий тоже открытый – их 56, у большинства из них – указано последнее место работы в коммерческом банке. Есть даже правовед, около которого в графе стоит идентификатор «Укрсоцбанк».
Как правило, третейский суд при АУБ назначает первое заседание не раньше, чем через десять дней с даты отправления сторонам постановления о возбуждении дела. В большинстве случаев это через две-три недели со дня поступления иска. Как пообещал глава Третейского суда при АУБ, если дело рассматривает один судья, то подписанное и прошитое решение стороны могут получить уже через три-четыре недели со дня получения иска судом.
Решение третейских судов является обязательным для сторон и практически не подлежит обжалованию. Когда Антон подписывал договор, о возможных спорах не думалось, поэтому он даже не поинтересовался, кто те судьи, под фамилиями которых стоит его подпись. Теперь Антон боится несправедливого суда и решил попробовать обратиться в гражданский суд:
«Проект договора был предоставлен банком, он и определил суд и его состав, чем существенно ограничил мою возможность воспользоваться своими правами. Результат рассмотрения иска в таком суде уже фактически ясен, решение будет вынесено, скорее всего, в пользу банка. Мой юрист считает: так как гражданским законодательством предусмотрено право физического лица на защиту своего гражданского права в случае его нарушения, то я могу обратиться в суд общей юрисдикции».
Правда, нет гарантии, что суд прислушается к аргументам Антона. Екатерина Гутгарц обращает внимание ч. 5 ст. 130 Гражданско-процессуального кодекса Украины (ГПК): если между сторонами заключен договор о рассмотрении спора третейским судом, суд общей юрисдикции оставляет исковое заявление без рассмотрения.
К счастью, даже в этом случае есть одна лазейка – в соответствии со ст. 6 Закона «О третейских судах», эти учреждения не рассматривают дела, одной из сторон в которых является государственное учреждение или организация. Поэтому можно сначала обратиться с жалобой в Общество защиты прав потребителей (можно в соответствующее территориальное управление НБУ), а после – подавать иск в обычный районный суд и привлекать данный орган к участию в деле. «Если Организация по защите прав потребителей обратится в суд в интересах потребителя как истец – это может быть выходом. Такое право предусмотрено п.10 ч.1 ст.26 Закона Украины “О защите прав потребителей”», – объясняет Екатерина Гутгарц.
Кому идти в суд первому или психологическая атака?
Как юрист объяснил редакции «Простобанк Консалтинг», в суд можно не идти. Именно банк должен туда обращаться. «У клиента же есть старый действующий договор, так что если он чувствует свою правоту, то имеет полное право платить по старым ставкам. Одновременно клиент обращается в письменной форме в банк, выражая свое несогласие с повышением и мотивируя его. Конечно, банк, скорее всего, обратится к коллекторам. А они в свою очередь устроят психологическую атаку на клиента. Но, в конечном счете, им все равно придется обратиться в суд за взысканием долга. И клиент тоже может организовать психологическую атаку с помощью писем в разные инстанции», – рассказывает Екатерина Гутгарц.
Единственная причина, по которой можно обратиться в суд – успеть это сделать до банка в случае, если заемщик не согласен на третейский суд. Ведь учитывая быстрые сроки рассмотрения споров в третейском суде (а в судах общей юрисдикции дело может лежать больше года), а также необходимость обратиться (при желании) в общество защиты прав потребителей и рассмотрение заявления этой инстанцией, – время терять не стоит.
Закон перед выборами
В многочисленных форумах, посвященных повышению ставок банками, замаячил луч надежды – поданный народным депутатом Тарасюком законопроект, который должен внести изменения в действующий закон, чтобы банки не могли в одностороннем порядке менять условия по кредитным и депозитным договорам. И хотя проблемы с договорами, в случае принятия законопроекта снимутся, сама проблема повышения не исчезнет – ведь банки всегда могут обратиться в суд, особенно если заемщик нарушит договор или существенно изменятся обстоятельства.
Кроме того, полагаться на принятие закона не стоит, так как на данный момент он лежит на рассмотрении в Комитете ВРУ по вопросам финансов и банковской деятельности, где лежит еще 71 такой законопроект, причем некоторые из них рассматривают уже год.
Впрочем, и без принятия закона можно добиться справедливости. «Если таких, как я, будет много – мы победим», – верит Антон Сторожук. Когда вспоминаешь панику недавних дней, – все ринулись снимать депозиты – то невольно веришь банковскому клиенту. Интересно – что будет, если все заемщики откажутся обслуживать кредиты по повышенным ставкам?
Редакция «Простобанк Консалтинг» обращалась в пресс-центр «Укрсоцбанка», чтобы представить позицию учреждения, однако на момент публикации ответа не получила – как сообщили, из-за занятости главы правления. Тем не менее, мы все еще надеемся на соответствующий комментарий.
Мнение эксперта
Екатерина Гутгарц, заместитель директора Юридической компании “Адвокатское бюро Гутгарца” (“АБГ”)
Что делать, если банк повысил ставку по кредиту?
В таком случае нужно проверить:
1. Предусмотрена ли такая возможность в договоре. В противном случае действия банка неправомерны.
2. Убедиться, что банк письменно уведомил клиента об увеличении процентной ставки по кредиту в соответствии с ч.4. ст.11 Закона Украины «О защите прав потребителей» в течение семи дней со дня ее изменения.
3. Убедиться в обоснованности такого изменения. Объяснения банка не могут ограничиваться только общими фразами, а должны основываться на конкретных экономических показателях. Клиент может требовать от банка обоснования размера такого увеличения и предоставления математического расчета.
Если все вышеуказанные требования соблюдены, то заемщику ничего не остается, как согласиться на новый размер ставки. Однако, наибольшие сложности у банков, как правило, вызывает необходимость выполнения п.3.
Имейте ввиду, общаться с банком следует в письменной форме. Обращения можно отправлять по почте заказным письмом с уведомлением о вручении либо собственноручно подавать непосредственно в подразделение банка, при этом на копии клиента сотрудник банка должен поставить входящий номер и дату регистрации.
Ольга Онуфрийчук, исполнительный директор компании «Простобанк Консалтинг»
Почему банки повышают ставки не только по новым, но и по действующим договорам?
Проблема в том, что в нашей банковской системе существует высокая разбалансированность активов и пассивов по срокам. Банки вели довольно рискованную политику по выдаче долгосрочных (многолетних) кредитов за счет привлеченных краткосрочных ресурсов, в том числе и депозитов физических лиц, большая масса которых по срокам не превышала одного года. Таким образом, система могла бы работать только в условиях стабильных процентных ставок по депозитам – банки в замен депозитов, срок по которым подошел к концу, привлекали бы новые, по той же цене, что обеспечивало бы им тот же уровень рентабельности. Но в связи с тем, что ситуация на рынке ресурсов сильно усложнилась, цена привлечения средств для банков существенно увеличилась, и сегодня банки, чтобы не оказаться нерентабельными (ведь кредиты назад уже не отозвать), по сути, вынуждены перекладывать риски за свою недальновидность на плечи добросовестных заемщиков.
И лично мне очень жаль, что некоторые банки в погоне за сиюминутной выгодой напрочь забывают о том, что поднятие ставки по уже выданному кредиту на 8-10% (т.е. почти в 2 раза) на фоне инфляции, девальвации и растущей безработицы неминуемо приведет к неспособности заемщика обслуживать такой кредит. А это – массовые невозвраты, ухудшение состояния кредитного портфеля банка и трудности реализации залогового имущества, что неминуемо отразится и на общем финансовом «здоровьи» наших банков.
Приложение – Письмо
Лист позичальника до банку із запереченнями проти підвищення відсоткової ставки по кредиту
Керуючому _______________(назва банку)
Копія: Національний банк України
Директору дирекції по банківського регулювання та нагляду Кирєєву О.І.
01601, Київ, вул. Інститутська 9
Копія: Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики
03680 м. Київ-150, вул. Горького, 174
Шановний пане!
Користуючись нагодою висловлюю Вам свою щиру повагу та подяку за можливість користуватися високоякісними банківським послугами _____________(назва банку).
Станом на И.И.2008 року я користуюся кредитом (Договор кредиту ) на купівлю легкового автомобіля , якій наданий мені И року _________ (назва банку) – під ставку 12,5% річних. За час існування кредитної заборгованості мною жодного разу не були допущені затримки погашення відсотків чи основної суми боргу або інші порушення умов договору, в тому числі щодо надання банку своєчасної та достовірної інформації про мій фінансово-майновий стан та щодо страхування майна за мій рахунок на користь банку.
Тому для мене великим подивом було отримати И.И.2008 від Вашого імені офіційного листа щодо підвищення номінальної ставки відсотку за кредитом до 20,5% річних. Ще більший подив в мене викликала аргументація такого рішення банку а також те, що в ході спроби реалізації цього рішення _____ (назва банку) допустив кілька суттєвих порушень вимог законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України. В цьому листі я змушений викласти обґрунтовану критику аргументації _______(назва банку) та вказати на ознаки порушення законодавства. Сукупність цих факторів унеможливлює підписання з мого боку наданих в супроводі до листів Додаткових угод допоки зазначені порушення не будуть ліквідовані банком, про що я Вас офіційно повідомляю.
Особливо зазначаю, що я заперечую не проти права банку підвищити процентну ставку (це право безумовно міститься в кредитних угодах, що були мною підписані та які я виконую), а проти порушень _______(назва банку) процедури реалізації рішення щодо зміни відсоткової ставки.
Стосовно ознак порушення _______(назва банку) вимог законодавства України та нормативно-правових актів НБУ в ході спроби реалізації рішення про зміну відсоткової ставки, доводжу до Вашого відома наступне:
• По-перше, надсилання текстів Додаткових угод без супроводження інформацією щодо реальної вартості кредиту є порушенням вимог Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту (затверджені Постановою правління НБУ №168 від 10 травня 2007 року та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року №541/13808). Зокрема, пункт 1.3 Правил встановлює що «Банки зобов’язані забезпечувати виконання цих Правил: … під час укладення кредитних договорів зі споживачами; …» Пропозиція укласти додаткову угоду про зміну значення процентної ставки із наданням позичальнику можливості достроково припинити дію угоди у разі непогодження рівнозначно переукладанню кредитної угоди, тому _______(назва банку) зобов’язаний був разом із текстом Додаткової угоди надати мені всю необхідну інформацію згідно вимог зазначених Правил, чого, на жаль, не відбулося.
• По-друге, зміна відсоткової ставки за договором неможлива без зазначення обґрунтованих підстав для цього. Пункт 3.5 згаданих Правил встановлює, що «Банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку)». В якості аргументації рішення банку в листах наводяться два фактори: зміна облікової ставки Національним банком України відповідно до Постанови правління НБУ №107 від 21 квітня 2008 року та зростання вартості грошових ресурсів на міжбанківському ринку України. Ці аргументи не можуть вважатися такими, що мали безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку щодо кредитів, які надані в користування особисто мені, оскільки:
• З моменту прийняття постанови НБУ №107 від 21 квітня 2008 року пройшло шість місяців, протягом яких банк не вживав жодних дій щодо підвищення процентних ставок. Чому адекватні дії з боку банку не були вжиті раніше? Адже частиною шостою статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що «Банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах». Тому якщо збільшення облікової ставки НБУ в гривнях до рівня 12% річних дійсно мало вплив на вартість ресурсів банку, то _______(назва банку) повинен був запропонувати збільшити ставку негайно, не чекаючи півроку.
• Посилання на зростання вартості грошових ресурсів на міжбанківському ринку України наведене без зазначення джерел даних та періоду часу спостережень. Вважаю своїм обов’язком зазначити, що оскільки _______(назва банку) входить до переліку банків України, за орієнтовними даними яких розраховується основний індекс вартості міжбанківських ресурсів в Україні – KievPrime – Ваш банк не має жодного права використовувати вартість міжбанку в якості аргументу зміни ставки для споживачів, оскільки Ви самі приймаєте участь в її формуванні. З юридичної точки зору така аргументація може вважатися ознакою недобросовісної конкуренції і відповідними правовими наслідками. Якщо ж Ви користувалися якимись іншими даними щодо вартості ресурсів на міжбанківському ринку, я прошу Вас повідомити мене про це, із зазначенням публічного джерела інформації та періоду спостережень. У разі ненадання такої інформації Ваша аргументація в цій частині буде продовжувати вважатися мною необґрунтованою.
• По-третє, змушений звернути Вашу особливу увагу на зміст частини п’ятої пункту 3.4 згаданих Правил: «Банки зобов’язані в кредитному договорі зазначити: правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках». В моїй кредитній угоді та додатковій угоді таке правило не наведене ані у вигляді математичної формули, ані навіть у вигляді текстового опису впливу можливих факторів. Відтак я змушений вимагати розкрити мені математичну залежність (кореляцію) між наведеними Вами аргументами (зміна облікової ставки НБУ та зростання вартості грошових ресурсів на міжбанківському ринку України) та запропонованим Вами значенням номінальної ставки. Ненадання такої інформації є прямим порушенням вимог зазначених Правил із відповідними правовими наслідками.
Окремо та особливо змушений нагадати Вам, що _______(назва банку) входить до переліку тих банків України, на які поширюється дія Постанови правління НБУ №319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» від 11 жовтня 2008 року (зі змінами, внесеними Постановою правління НБУ №328 від 16 жовтня 2008 року), та лист НБУ №18-311/3496-14715 від 28.10.2008. Зокрема, пункт 2.2 Постанови вказує, що банки: «Повинні враховувати, що рефінансування простроченої заборгованості шляхом видачі нових кредитів, необґрунтована пролонгація кредитів, ненадання позичальникам інформації про сукупну вартість кредиту, внесення до кредитного договору змін щодо вартості кредиту, що не відповідає змінам облікової ставки Національного банку України, кваліфікуватиметься як порушення вимог статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» із неухильним застосуванням адекватних заходів впливу». Відповідно, я, як споживач, чиї права були порушені діями _______(назва банку), маю всі необхідні підстави звернутися до Національного банку України із проханням надати оцінку діям _______(назва банку) та, у разі потреби, застосувати відповідні заходи впливу.
Таким чином, наведена в цьому листі інформація в своїй сукупності робить неможливим для мене погодитися на пропозицію _______(назва банку) щодо підписання запропонованого документу – Додаткової угоди про підвищення процентної ставки за договорами кредиту. Оскільки я заперечую не проти права банку на підвищення ставки і не проти розміру процентів, а проти порушень законодавчих та нормативних актів в ході реалізації цього права, то я офіційно повідомляю Вас, що я погоджуся підписати Додаткову угоду у разі неухильного виконання банком вимог банківського законодавства України та нормативно-правових актів щодо захисту прав споживачів. Виходячи із ситуації, що склалася, задля виконання вимог Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про захист прав споживачів», а також Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту та Постанови правління НБУ №319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» прошу:
1. Надати мені розрахунок орієнтовної сукупної вартості кредиту. Така інформація необхідна мені для оцінки своєї здатності до подальшого обслуговування отриманих кредитів;
2. Надати мені інформацію щодо подій, які мали безпосередній вплив на вартість ресурсів банку, із зазначенням публічного джерела інформації та діапазону часу, який аналізувався банком. Така інформація необхідна мені з метою розуміння факторів, що можуть впливати на вартість ресурсів банку в майбутньому, а отже – і можливу повторну зміну процентної ставки за кредитом.
3. Повідомити мене про правило (у вигляді алгебраїчної формули), за яким банк розраховує необхідну зміну процентної ставки за договорами на основі подій, що впливають на вартість ресурсів банку. Задля кращого розуміння механізму формування вартості кредиту прошу також навести, яким чином на підставі цього правила були розраховані ставки на момент видачі мені кредитів.
4. Надати мені нове повідомлення яке приведене у відповідність з діючим законодавством та в термін що передбачений діючим договором.
Ще раз підкреслюю, що надання такої інформації є обов’язком банку, який закріплений у відповідних нормативно-правових актах Національного банку України. Тому висловлюю сподівання, що моя вимога щодо надання інформації буде сприйнята Вами із розумінням.
До часу надання такої інформації я, як законослухняний громадянин, не зможу погодитися на порушення діючого законодавства шляхом підпису запропонованого банком документу – додаткової угоді, що не відповідає умовам діючого законодавства та буду проводжувати обслуговувати кредит на умовах діючого договору.
Ще раз зазначаю, що я не відмовляюся погодитися зі зміненим розміром процентної ставки та погоджуюся підписати вказану додаткову угоду в термін, вказаний в діючому договорі кредиту як тільки вона буде приведена у відповідність до діючого законодавства та надана мені для підписання в термін, визначений у договорі.
У разі, якщо _______(назва банку) в односторонньому порядку змінить процентну ставку за договором кредиту, я буду змушений звернутися до відповідних державних органів влади та, можливо, – до засобів масової інформації, з метою забезпечення захисту своїх законних прав та інтересів.
З повагою
клієнт _______(назва банку) ___________ (ПІБ позичальника)
Автор – Алиса Лисицына
Источник – http://www.prostobank.ua