Тенденції весни, коли ставки по кредитах і депозитах зростали, будуть актуальними і після літніх відпусток. На сьогодні в Україні склалась досить непроста ситуація на фінансово-кредитному ринку, що пояснюється сукупністю як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Будучи складовою частиною світової економіки, банківський сектор України сповна відчув вплив глобальної фінансової кризи.
За даними НБУ, за перше півріччя обсяги кредитування українських банків зросли на 94,3 млрд грн, або на 19,4% (у першому півріччі 2007 року – 31,2%), зокрема юридичних осіб – на 55,5 млрд грн, або на 20,1%, населення – на 36,4 млрд грн, або на 23,7% (36,7%). Очевидно, що в 2008 році порівняно з 2007-м темпи приросту обсягів кредитування трохи знизилися. При цьому збільшуються обсяги довгострокового кредитування.
Кредитна активність українських банків багато в чому визначається ситуацією на світових ринках, де фінустанови раніше привертали великі позики під відносно невисокі відсотки і могли розвивати такий ресурсоємний напрям, як іпотечне кредитування. Проте після іпотечної кризи в США українські банки не ризикували виходити на західні ринки. На думку заступника голови правління “БМ Банку” Тараса Кияка, наразі ситуація з доступом на міжнародні ринки капіталу стала дещо кращою для найбільших гравців ринку, тоді як для середніх і дрібних українських банків ця можливість залишається важкореалізованою. Так, “УкрСиббанк” розмістив трирічні облігації на $250 млн під 9,25% річних, а “Райффайзен Банк Аваль” приверне синдикований кредит на суму близько $200 млн. Також найближчим часом на ринок з облігаційним випуском планує вийти низка інших великих банків.
В. о. голови правління ТОВ КБ “Євробанк” Дмитро Фурман зазначає, що недавно в США почалася нова хвиля проблем на іпотечному ринку, яка неминуче позначиться на настроях інвесторів. “Та незважаючи на це, великі українські банки зараз продовжують привертати значні суми коштів, але під вищий відсоток, ніж до іпотечної кризи. Тобто умови доступу на ринки капіталів для українських банків трохи покращали, але вищий відсоток, який заплатять банки за залучення позик, все одно ляже на кінцевого позичальника”, – додає банкір.
Слід зазначити, що, за словами директора казначейства банку “Хрещатик” Олексія Козирєва, починаючи з 2008 року банківській системі України треба повертати великі ресурси, залучені раніше з-за кордону. “Враховуючи той факт, що в Європі й у США тепер фінансова криза, – шанси на те, що раніше залучені ресурси залишаться в такому ж обсязі в Україні, навряд чи реальні”, – підкреслює банкір.
При цьому не всі банкіри зазначають поліпшення доступу українських банків на західні ринки капіталів. “Я б не сказав, що умови доступу покращали. Криза ліквідності, яка призвела до браку ресурсів, поступово перейшла до так званої “кризи довіри”. Ресурси на зовнішньому ринку є, інша річ, що вони коштують досить дорого для українських банків. На цьому фоні в більш виграшному становищі перебувають банки, які мають зарубіжні материнські структури. Але, як на мене, українські банки не дуже страждають від певного браку ресурсів, оскільки активно привертають їх альтернативними способами, наприклад, за допомогою депозитів фізичних і юридичних осіб на внутрішньому ринку, випускають облігації”, – вважає начальник управління розвитку та впровадження нових банківських продуктів для приватних осіб ВАТ “Перший інвестиційний банк” Віктор Рязанов. При цьому, за словами начальника відділу аналізу та моніторингу нових продуктів VAB Банку Олега Балана, банки з іноземним капіталом знаходяться в більш виграшній ситуації, й це очевидно по їхньому рівню пропонованих процентних ставок.
З іншого боку, не посприяє стабілізації ситуації на фінансовому ринку України й нещодавнє зниження агентством Standard&Poor’s довгострокового суверенного кредитного рейтингу України в іноземній і національній валютах. “Враховуючи цей чинник, не варто чекати поліпшення умов доступу банків на міжнародні ринки капіталів”, – підкреслює віце-президент бізнесу “Індивідуальні фінанси” “Діамантбанка” Ганна Ткаченко.
До внутрішніх чинників, що впливають на кредитну активність банків, можна віднести суттєве ослаблення долара, яке змусило банки не тільки переглянути діючи ставки по кредитах, але й часто скористатися своїм правом на зміну ставки, вказаним у кредитному договорі (якщо це передбачено самим договором).
Вірогідність того, що ситуація на фінансових ринках у найближчі два місяці суттєво зміниться на краще, практично відсутня. А отже, ще мінімум декілька місяців українські банки повинні розраховувати на внутрішні джерела ресурсів. Наразі лише банки з іноземним капіталом, які мають доступ до відносно дешевих ресурсів материнських фінустанов, нарощують обсяги кредитування.
Осінній прогноз
Банкіри по-різному оцінюють перспективи динаміки процентних ставок, проте всі згодні, що найближчим часом не варто розраховувати на зниження ставок кредитування. “Чи залишаться вони на колишньому рівні, чи збільшаться на декілька процентних пунктів, буде зрозуміло у вересні-жовтні, коли остаточно проясниться ситуація з курсом долара до національної грошової одиниці. Вплинути на ситуацію може й внесення змін до Держбюджету на 2008 рік та ухвалення Податкового кодексу України”, – зазначає Ганна Ткаченко.
За словами голови правління “Партнер-Банка” Віктора Міроненка, на початку осені ситуація буде аналогічна літній, тобто банки триматимуть депозитні ставки на високому рівні, тоді як кредитні суттєво не зміняться. “Початок осені нічим не відрізнятиметься з погляду кредитно-депозитних ставок. Основна їх кількість за останні місяці вже підвищилася. Висока інфляція в країні стримує зниження ставок. Рости ж їм поки нікуди, вони досягли свого локального максимуму”, – упевнений банкір. “Зараз процентні ставки по депозитах, особливо в гривні, досягли свого піку. Упевнений, що до осені ситуація “заспокоїться” і депозитні ставки принаймні перестануть збільшуватися. Але на їх швидке зниження я б не розраховував”, – додає Віктор Рязанов.
Очевидно, що в умовах складності залучення західних ресурсів українські банки продовжуватимуть привертати внутрішні ресурси. “Як наслідок – депозитні, а за ними й кредитні ставки будуть рости. До кінця 2008 р. в середньому зростання ставок становитиме ще 1-2% річних”, – упевнений Тарас Кияк.
За словами Віктора Рязанова, тенденція підвищення кредитних ставок залишиться й восени. “Це стосується всіх видів кредитування – й іпотеки, й автокредитування, і споживчого кредитування. Посилення Нацбанком вимог до резервування під споживчі кредити, висока вартість засобів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, сприяють стабільно високим ставкам по кредитах фізичним особам. Але з іншого боку високі ставки за високих темпів інфляції не такі відчутні для клієнтів банків”, – упевнений банкір.
На думку Ганни Ткаченко, у міру подолання кризи, накопичення достатньої кількості коштів для операційної діяльності (серед яких і кредитування) банки знижуватимуть ставки по короткострокових депозитних програмах, при цьому роблячи все більш вигідними для клієнтів умови по депозитах строком на 12 місяців і більше. Слід зазначити, що динаміка депозитних ставок безпосередньо залежить від вирішення проблем із залученням ресурсів. Якщо західні ринки знов “відкриються”, то українським банкам невигідно платити по 20% річних вкладникам.
При цьому саме поняття “осінь”, на думку банкірів, не є підставою для зміни ставок. “На сьогодні сезонність вже не є домінуючим чинником при зміні процентних ставок, тому говорити, що саме відбудеться з ними восени, – не варто. Зміни у бік збільшення процентних ставок як у доларах, так і в національній валюті, триватимуть. Прогнозоване збільшення восени процентних ставок у гривні – приблизно + 0,25%, у доларах – приблизно + 0,5%, ставки в євро – без змін”, – підкреслює Олег Балан.
“Залежно від терміну процентні ставки по кредитах у гривні коливатимуться в межах 19-25% річних, кредити у валюті видаватимуться в межах 14-16% річних залежно від терміну та валюти. Депозити в гривні залежно від терміну притягуватимуться на рівні від 16,5-20%, депозити у валюті притягуватимуться банками в межах до 12,5% річних залежно від терміну та валюти”, – вважає Олексій Козирєв.
Більшість опитаних банкірів не вбачають можливостей для зниження кредитних ставок у найближчій перспективі. Хоча прогнозоване зростання ставок і є незначним, але слід також зважати на те, що банки почали прискіпливіше ставитися до оцінки платоспроможності позичальників, і це ще більше звужує доступність кредитів для населення.
З іншого боку, зростання депозитних ставок тільки на перший погляд є позитивним явищем. Депозитні ставки банків все одно є нижчими за річний рівень прогнозів інфляції (21-23%). Тобто вкладаючи гроші в банк, клієнти через високу інфляцію фактично ніякого реального доходу не отримують.
Автор – Юрій Григоренко
Джерело – http://glavred.info