21 грудня 2006 року у Верховнiй Радi України зареєстровано проект Закону України „Про державну пiдтримку забезпечення громадян житлом та розвиток житлового будiвництва” (реєстр. № 2809), який розроблено Будiвельною палатою України i пiдтримано представниками усiх депутатських фракцiй у парламентi.
Необхiднiсть прийняття зазначеного акту зумовлена тим, що в Українi вiдсутня цiлiсна система державної пiдтримки забезпечення громадян житлом i це стримує реалiзацiю норми ст. 47 Конституцiї України, якою визначено, що держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власнiсть або взяти в оренду. Передбачено також, що громадянам, якi потребують соцiального захисту, житло надається державою та органами мiсцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату вiдповiдно до закону.
Фактично для основної частини населення житло нинi стало недоступним через високi цiни на нього, низьку платоспроможнiсть громадян i дуже низькi обсяги будiвництва житла, якi сьогоднi втричi нижчi, нiж у Радянськiй Українi у 80-тих роках минулого столiття.
За цих умов без реальної пiдтримки держави у забезпеченнi громадян житлом їх конституцiйне право на житло не може бути реалiзоване, що призведе до непередбачених негативних соцiальних, економiчних i полiтичних наслiдкiв для країни.
Для того, щоб визначити правовi механiзми розв’язання гострої житлової проблеми України, автори законопроекту передусiм визначили, чому цiни на житло в Українi в останнє десятирiччя є вищi за середньосвiтовi.
Зумовлено це наступним:
1. Вiтчизнянi забудовники (будiвельнi органiзацiї) несуть значнi видатки з придбання для будiвництва житла земельних дiлянок. Цi видатки (часто незаконнi, у формi „пожертвувань” i хабарiв) пiдвищують цiну житла у декiлька разiв. У Радянськiй Українi земельнi дiлянки пiд забудову видiлялися безкоштовно. У свiтi ж iснує практика ведення житлового будiвництва переважно на орендованих у мунiципалiтетiв за символiчну плату земельних дiлянках.
2. На плечi вiтчизняних забудовникiв житла перекладено весь фiнансовий тягар i будiвництва iнженерної iнфраструктури (електро-газомереж, водопостачання, каналiзацiї, зв’язку). Свiтова ж практика свiдчить про те, що такi роботи виконуються на видiлених пiд житлове будiвництво земельних дiлянках за рахунок або коштiв мунiципалiтетiв, або коштiв експлуатуючих iнженерну iнфраструктуру пiдприємств.
3. Здорожують вартiсть будiвництва житла i видатки, що несуть забудовники, якi пов’язанi з одержанням технiчної та дозвiльної документацiї по земельнiй дiлянцi, що передається пiд забудову, а також видатки на будiвництво житла, що безкоштовно передається забудовниками органам мiсцевого самоврядування.
Щодо зниження в Українi обсягiв житлового будiвництва, то основною причиною цього є вiдсутнiсть у забудовникiв необхiдних фiнансових ресурсiв.
Наявнi обiговi кошти забудовники, як зазначено вище, часто спрямовують не безпосередньо в будiвництво житла, а на вирiшення проблем з придбання земельних дiлянок та одержання дозвiльної документацiї. Кредитних ресурсiв в Українi, до того ж дешевих, недостатньо. Переважна бiльшiсть вiтчизняних забудовникiв, що є дрiбними, не в змозi брати пiд житлове будiвництво кредити банкiв.
Саме на вирiшення зазначених вище проблем i спрямований проект Закону України „Про державну пiдтримку забезпечення громадян житлом та розвиток житлового будiвництва”.
Законопроект мiстить ряд механiзмiв для зменшення при житловому будiвництвi спекуляцiй землею, зниження ризикiв для iнвесторiв, пiдвищення вiдповiдальностi за якiсть будiвництва та зниження рiвня корупцiї у владi.
Передусiм це фактично безкоштовне (в оренду на 49 рокiв з оплатою 1 грн. за 1 га в рiк) видiлення земельних дiлянок за рахунок земель державної та комунальної форм власностi для будiвництва житла за державної пiдтримки для громадян, що проживають на певнiй територiї, що значно здешевить вартiсть його будiвництва.
Законопроектом передбачено, що органи мiсцевого самоврядування та мiсцевi органи виконавчої влади обов’язково надаватимуть безкоштовно всю технiчну та дозвiльну документацiю по земельнiй дiлянцi, що передається пiд забудову. Здешевлення будiвництва житла сприятиме також створення та розвитку iнженерної iнфраструктури за рахунок коштiв, що залучаються через додаткову емiсiю акцiй експлуатуючих пiдприємств.
Законопроект забезпечує комплексну забудову населених пунктiв та кварталiв, оскiльки будiвництво соцiальної iнфраструктури (дитсадкiв, полiклiнiк, лiкарень, центрiв невiдкладної допомоги тощо) здiйснюватиметься не за рахунок забудовникiв, а за рахунок коштiв спецiального субсидiйного фонду державного бюджету.
Законопроект створює умови для пiдвищення вiдповiдальностi за якiсть будiвництва, бо запроваджує новi пiдходи до визначення того, хто може бути забудовником, передбачає їх конкурсний вiдбiр. Зокрема, забудовник має бути в однiй особi землекористувачем, замовником i генпiдрядником.
Проблему фiнансування будiвництва доступного житла передбачається розв’язати шляхом акумуляцiї необхiдних коштiв в спецiальному субсидiйному фондi державного бюджету за рахунок випуску прибуткових облiгацiй житлово-будiвельних субсидiй, а також за рахунок залучення в житлове будiвництво приватних iнвестицiй. Сплата вiдсоткiв за облiгацiями житлово-будiвельних субсидiй здiйснюватиметься за рахунок Державного бюджету.
Законопроектом передбачено запровадження i надання всiм громадянам України права на неповоротнi i поворотнi державнi житлово-будiвельнi субсидiї, надання яких засвiдчується видачею iменних свiдоцтв. При бажаннi придбати житло площею, бiльшою нiж це дозволяє неповоротна житлово-будiвельна субсидiя, громадянин може залучити неповоротнi житлово-будiвельнi субсидiї членiв сiм’ї I i II ступенiв спорiднення, внести уповноваженому банку власнi кошти або залучити до оплати додаткової площi житла кредитнi ресурси банку. Кредити стануть доступними громадянам, оскiльки надаватимуться банками пiд державнi гарантiї, вiдсотки за якими визначатимуться i контролюватимуться згiдно закону.
Ухвалення цього Закону є в iнтересах усього українського суспiльства, оскiльки дозволить значно пiдвищити рiвень доступностi житла для широких верств населення, суттєво пiдвищити економiчну активнiсть на внутрiшньому ринку та зайнятiсть населення, значно розширити доходну базу бюджетiв усiх рiвнiв за рахунок зростання виробництва у бiльшостi галузей економiки, надати фiнансовiй системi країни додатковий ресурс для розвитку.