Програма молодiжного житлового кредитування приречена – з початку року на Львiвщинi укладено двi угоди

Заробити стiльки грошей, щоб мати можливiсть купити житло – випробування не з легких для бiльшостi українцiв. Особливо для молодих сiмей. Отож, у груднi 1997 року в Українi було створено Державний фонд сприяння молодiжному житловому будiвництву як шанс для молодих сiмей отримати житло завдяки пiльговому кредитуванню.

На мiсцях функцiї Державного фонду виконують регiональнi управлiння. Однак, дорога вiд доброго намiру до реальної квартири часто є не те що тернистою, буквально не проходимою. Про те, хто i яким чином може отримати житло у кредит, а хто – нi, i про те, чому Фонд виявився неспроможним платити за своїми зобов’язаннями, – розмова з директором Львiвського регiонального управлiння Державного фонду сприяння молодiжному житловому будiвництву Вiктором Писаренком.

– Яка на сьогоднi ситуацiя з молодiжним кредитуванням в Українi i на Львiвщинi загалом? Нещодавно було офiцiйне повiдомлення про те, що припинено надання кредитних коштiв, через їх брак.

– Виконання Державної програми кредитування не припинялося, i сьогоднi кошти продовжують видавати. Рiч у тому, що молодiжнi кредити дiяли за двома програмами: перша – пiльгове кредитування, розраховане на повернення коштiв за придбане житло протягом 30 рокiв, друга – компенсацiя вiдсоткiв комерцiйним банкам. Власне, зараз призупинена програма компенсацiї вiдсоткiв комерцiйним банкам. Натомiсть на програму пiльгових кредитiв кошти видiляють бiльш-менш рiвномiрно.

Проблема у тому, що виникла складнiсть iз наданням грошової компенсацiї тим особам, якi отримали кредити у комерцiйних банках. Тому кошти, якi планувалися надати за першою програмою пiльгових кредитiв, будуть адресованi на погашення заборгованостi з компенсацiї вiдсоткiв комерцiйним банкам.

Так триватиме до змiни в Законi «Про бюджет». Ми сподiваємося, що влада поверне грошi, якi мали видiлятися для погашення вiдсоткiв комерцiйним банкам. Адже люди, якi взяли кредити в комерцiйних банках, не отримали компенсацiї вiд держави.

– Яка ситуацiя з компенсацiєю вiдсоткiв щодо позик комерцiйних банкiв на Львiвщинi?

– На жаль, складна. Фонд змушений попросити вибачення у людей, якi повiрили цiй програмi, але кошти для компенсацiї не отримали. Це пов’язано з рiзними складнощами, спричиненими на рiвнi Кабiнету Мiнiстрiв України. Крiм того, при формуваннi Держбюджету на цей рiк було допущено низку помилок.

Ми погасили заборгованiсть – перед людьми, якi отримали комерцiйнi кредити, – за сiчень цього року. Це означає, що Фонд має аналогiчну заборгованiсть за п’ять мiсяцiв цього року. Для Львiвщини це понад 1,5 млн грн. Але в мiру поступлення коштiв, щотижня, ми погашаємо цей борг, хоча є i вiдставання.

Крiм того, зараз визначено для Львiвської областi, що з 4 млн 200 тис. грн, передбачених на державне пiльгове кредитування, 1,2 млн грн пiде на покриття заборгованостi щодо компенсацiї процентiв комерцiйних банкiв.

– Нинi пiльгове кредитування вiдбувається вiдповiдно до нової програми рейтингового пiдбору позичальникiв. У чому полягає змiна правил надання i визначення черговостi позичальникiв?

– Змiни полягають у тому, що були визначенi певнi критерiї для позичальникiв. Данi про цих позичальникiв вносяться за їх присутностi у центральний комп’ютер Фонду, де ведеться реєстр позичальникiв. Кожна людина може на сайтi Фонду за своїм iдентифiкацiйним кодом побачити своє мiсце у реєстрi позичальникiв на Львiвщинi. Звичайно, ця програма не є досконалою, але вона прозора i повнiстю виключає будь-яке ручне управлiння в наданнi переваг тому чи iншому позичальнику.

– Скажiть чесно, держава має кошти для надання кредитiв молодим сiм’ям?

– Коштiв явно недостатньо. Можна сказати, що за такого фiнансування ця програма приречена на закриття. З понад 2 тис. зареєстрованих позичальникiв, якi звернулися до нас за отриманням кредитiв i щодо яких зараз проводиться перереєстрацiя вiдповiдно до згаданих змiн, ми забезпечуємо житлом протягом року близько 20 осiб – за рахунок бюджетiв усiх рiвнiв (мiського, обласного та бюджету районiв i мiст обласного пiдпорядкування). Натомiсть коштiв потрiбно в десятки разiв бiльше вiд тих, якi видiляються. Зокрема, бюджет Львова торiк на цю програму видiлив 1 млн грн, у цьому роцi зменшив кошти на 0,5 млн грн, з яких нi копiйки на сьогоднi не видiлено. Обласний бюджет також планує нам видiлити кошти – 470 тис. грн, але їх недостатньо. Хоча в обласнiй програмi «Про забезпечення молодi житлом на 2002-2012 рiк» на цей рiк передбачено, що з обласного бюджету мало б бути видiлено не менше як 1 млн грн. З Державного бюджету ми мали отримати 4 млн 200 тис грн, але вже 1 млн грн з цiєї суми знято на компенсацiю вiдсоткiв комерцiйних кредитiв. Щоправда, на сьогоднi вже видiлено 1 млн 200 тис. грн на програму пiльгового кредитування.

– Скiльки позичальникiв Львiвщини реально зможуть отримати кредит на житло?

– Я вже казав, що офiцiйно до нас звернулося понад 2 тис. осiб. Пiсля перереєстрацiї реально претендують на кредити трохи бiльше як 200 осiб. Решта – вiдповiдно до цiєї системи – не є платоспроможними. Середньостатистична платоспроможнiсть, визначена для Львiвщини, становить 2,5 тис. грн на сiм’ю з чотирьох осiб. Тобто, доходи сiм’ї разом з усiма виплатами – на дiтей, якщо є, депозитними виплатами, заробiтною платою та iншими пiдтвердженими довiдками доходами, повиннi становити не менше як 2,5 тис. грн. Так, це є значна сума. Тому ми зараз намагаємося контролювати цiну пiдрядних органiзацiй, якi виконують будiвельнi роботи. У Львовi пiдрядники виставляють нам цiну в межах 4 тис. грн за квадратний метр. Кредити ми надаємо за механiзмом, де вартiсть житла визначається Держбудом. На Львiвщинi вона становить 2 тис. 804 грн за метр квадратний, а решту позичальник повинен доплачувати сам.

РЕКЛАМА

Також висока цiна спричинена тим, що нам практично не видiляють земельних дiлянок, про що ми ведемо розмову з усiма органами влади протягом 8-9 рокiв. Зараз розглядається можливiсть видiлення земельної дiлянки у районi Рясне. Але це тiльки попереднi розмови з новим мером Львова. Водночас для того, аби контролювати формування договiрної цiни, створена госпрозрахункова структура Фонду, яка буде вести переговори i визначати на основi тендерних пропозицiй пiдряднi органiзацiї.

У районах областi ситуацiя трохи лiпша. Там вартiсть будiвництва становить вiд 3,2 до 3,5 тис. грн за метр квадратний житла. До того ж, деякi райони почали видiляти на програму молодiжного кредитування землю. Так, у Жовквi видiлено земельну дiлянку, площею 0,03 га, на якiй ми хочемо побудувати 20-квартирний житловий будинок. Також нещодавно на сесiї Пустомитiвської мiської ради розглядали питання про видiлення 0,4 га для будiвництва 50-квартирного житлового будинку. Такi рiшення ми вiтаємо, оскiльки якщо район не може видiляти кошти, а натомiсть надає земельну дiлянку чи незавершене будiвництво, то згiдно з рiшенням спостережної ради Фонду у цей район можуть направлятися кошти Державного бюджету.

Зараз ми ведемо переговори з Яворiвською та Бродiвською РДА, а також з керiвництвом Стрия про видiлення земельних дiлянок для молодiжного житлового будiвництва. Пiдрядники будуть обранi на тендернiй основi. Основна умова – мiнiмiзацiя цiни будiвництва житла.

– На яку суму кредиту може розраховувати сiм’я?

– Розмiр кредиту розраховується за спецiальною формулою: 21 метр квадратний житла на одну особу плюс 20 метрiв квадратних – на сiм’ю за цiною 2 тис. 804 грн за метр квадратний.

– Хто є основним позичальником коштiв Фонду?

– Позичальниками є люди, якi мають здатнiсть заробляти кошти. Якщо почати надавти кредити неплатоспроможним особам, то це означає зупинити програму з самого початку. Грошi, якi позичальники вiддають, знову повертаються на кредитування. Якщо б держава бiльш тверезо дивилася на цi речi, то за кiлька рокiв, видiляючи приблизно по 1-1,5 млрд грн, ми могли б закрити це питання i зробити самоокупною усю цю програму. Тi копiйки, якi є у бюджетi, тiльки дратують позичальникiв. Проте у Фондi передбачається низка пiльг для наукових працiвникiв та спортсменiв.

– Скiльки сiмей отримали кредит на житло з початку 2006 року?

– З початку цього року у нас укладено всього двi кредитнi угоди на пiльговi кредити. Це зумовлено насамперед тим, що на початку цього року Верховна Рада України прийняла Закон «Про iнвестицiйну дiяльнiсть», у якому передбачається фiнансування будiвництва виключно через Фонди фiнансування будiвництва. При цьому постанова про Державний фонд сприяння молодiжного житлового будiвництва не була узгоджена з цим Законом. По сутi, ми повиннi були б фiнансувати будiвництво через посередника, який за свої послуги бере кошти. А наша постанова такого не передбачає. Тому Фонд шукає шляхи i пропонує багато варiантiв, як знову забезпечити кредитування будiвництва, перераховуючи кошти безпосередньо пiдряднiй органiзацiї.

– Хто переважно зареєстрований у Фондi – мешканцi мiст чи районiв?

– Найчастiше у нас реєструються мешканцi Львова, число яких – з понад 2 тис. зареєстрованих осiб – становить 1,8 тис. осiб. З районiв людей дуже мало, оскiльки вони не платоспроможнi. Крiм того, будiвництво у районах, зазвичай, ведеться незадовiльними темпами, аби ми могли вкладати кошти.

– Вiковий ценз позичальника становить 35 рокiв. Чи були такi випадки, коли одному з членiв сiм’ї позичальника виповнилося 36 рокiв, а вiн так i не отримав житло?

– Таких випадкiв було чимало. З цього приводу у нас навiть почалися судовi питання, бо ми не могли надати кредит сiм’ї, де одному з її членiв виповнилося 36 рокiв На жаль, наразi не iснує програми, хоча ми над нею працюємо, аби якось вирiшити питання осiб, якi у нас не отримали кредити через те, що вони «виросли» з вiкового цензу – 35 рокiв. Першi кроки у цьому напрямi вже зроблено: розпочала свою дiяльнiсть кредитна спiлка «Укрмолодьжитлокредит», але тiльки на рiвнi Києва. Якщо будуть вiдкритi такi фiлiї у регiонах, то, можливо, особам, яким виповнилося 36 рокiв, буде запропоновано пiльговi програми на отримання кредиту для житлового будiвництва.

– Чи планується вiдкрити iншi кредитнi житловi програми?

– Так, планувалося запровадити низку iнших пiльгових програм. Зокрема, одну з них – на базi «Ощадбанку»: нагромадивши депозитних вкладiв у розмiрi 30% вiд вартостi житла, позичальник мiг отримати пiльговий кредит. Подiбнi програми дiяли у Нiмеччинi та Францiї, а у нас вони не працюють.

Автор – Уляна Флишко
Издание – “Західна інформаційна корпорація”
Источник – http://www.domik.net

Редактор: