Молодіжне кредитування – грошей на всіх бажаючих не вистачає

Квартирне питання – одне з найбільш гострих. Особливо важко молодим сім’ям. Як правило, у них ще немає високих доходів, щоб справити власний дах над головою, і в той же час є велике бажання присвятити себе домашньому вогнищу. Саме квартирне питання стає вирішальним при плануванні сім’ї. При цьому великі сподівання покладаються на молодіжне кредитування. Ці програми діють в Україні вже понад десять років. Та чи є вони панацеєю?

За словами виконуючого обов’язки міністра у справах сім’ї, молоді та спорту Юрія Павленка, ситуація із забезпеченням молодих сімей житлом покращилася. Зросли обсяги фінансування програм, виконано річні плани.

Молодіжне кредитування має потужний демографічний ефект: народжуваність у позичальників фонду молодіжного кредитування сягає 19 дітей на 1000 осіб, при тому, що в цілому по країні цей рівень – лише вісім дітей. Певним досягненням є і постанова Кабміну “Про затвердження Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла”, прийнятої за ініціативи Державного фонду сприяння молодіжному будівництву.

За даним проектом у 2004 році було видано 1143 кредити, а у 2005-му ця цифра вже склала 15800. Всього за роки своєї діяльності фондом, через різні механізми, забезпечено житлом понад 24,8 тисячі молодих сімей, а в черзі на отримання житла стоять ще 90 тисяч претендентів. Та чи все так безхмарно на кредитному небосхилі? Народний депутат Катерина Самойлик вважає, що чимало укладених минулого року договорів на часткову компенсацію кредитів, якою так пишаються у профільному міністерстві та фонді, призвело до кризи. На погашення зобов’язань цього року потрібно близько 56 млн гривень, а загальні річні видатки держбюджету складають менше 30 млн.

Не все гаразд і з відведенням земельних ділянок для будівництва. Під пільгові проекти, як правило, йдуть пустирі, смітники та інші малопридатні угіддя. Натомість під комерційні проекти виділяються ділянки навіть з комунікаціями. У наявності кредитних зловживань переконаний і народний депутат Олег Петров. За його словами, не завжди обирання кандидата на кредит відбувається об’єктивно. Наприклад, йому відомі факти, коли заможні молоді сім’ї, що можуть дозволити собі придбати житло без пільгових умов, примудрялися отримати пільговий кредит та ще й з частковим його погашенням державою – тобто двічі пільговий. У той же час малозабезпечені сім’ї стають у довгі черги… Загальну ситуацію з рівнем кредитування в країні ілюструють різні факти. У багатьох областях облік молодіжних кредитів ведеться одиницями, а черга на їхнє отримання – тисячами. Проте є міста, які на цьому тлі мають досить пристойний вигляд. Так, у Херсоні минулого року за пільговим кредитуванням звернулося понад 8 тисяч сімей, отримали бажане 113. Ще 330 взяли кредити в комерційних банках під зобов’язання держави часткового погашення відсотків. До речі, цього року, у січні і лютому, погашення відсотків не відбулося, тож молодим сім’ям довелося затягти паски, щоб погасити і власні кредитні зобов’язання, і державні.

Існує і певний позитивний досвід розв’язання квартирного питання без залучених банків. Наприклад, директор Запорізького регіонального управління державного фонду сприяння молодіжного житлового будівництва Костянтин Попов розповів, що у них в регіоні взяли на озброєння надання молодим спеціалістам підприємств службового житла з правом викупу. Тобто замість банківського кредиту застосовується розстрочка або товарний кредит. Таким чином, житло для кінцевого власника не дорожчає, а в останнього з’являється стимул краще працювати. А от світовий досвід, на погляд деяких фахівців, взагалі свідчить, що кредитування в Україні не виключає різного роду маніпуляцій. У розвинутих країнах молодь не змушують звертатися до комерційних банків чи фондів. Ніде немає подібних до наших інституцій, що накопичують мільярди, які потім ідуть невідомо як визначеним підрядникам, які, в свою чергу, будують житло за довільно встановленими цінами. І це при тому, що гроші тануть ще й “у дорозі”. Натомість за кордоном соціальне житло, на відміну від України, надається бідним, а не заможним. З останньою тезою згодився щасливий позичальник молодіжного фонду Максим Зелінський. За його словами, державні програми пільгового кредитування, незважаючи на відносну доступність, все-таки для людей вищого за середній достаток. Так, для отримання кредиту “без першого внеску” потрібно заплатити 50% вартості житла. До того ж, у кредит можна купувати тільки житло, на яке вкаже фонд. З одного боку, це не дозволяє майбутнім власникам обрати собі якнайзручніше місце, з іншого – наводить на думки про зацікавленість фонду в реалізації продукції певного виробника. Для тих, хто ще вагається, чи варто зв’язуватись з молодіжним кредитуванням, показовим є приклад кандидата на отримання кредиту Тетяни Пічкур.

У черзі вона з 1991 року. За цей час вивчилася, захистила ступінь кандидата історичних наук, вийшла заміж, народила дитину. Мріє про ще одну, та не має де жити. В перспективі – досягнення граничного вікового цензу і виключення з черги на молодіжне житло. Сама вона з Київської області – найблагополучнішої за показниками молодіжного кредитування. За роки очікування звернула увагу на кілька недоречностей, які важко пояснити здоровим глуздом. По-перше: офіційно ціна квадратного метра житла у їхньому населеному пункті становить 3 тис. грн. Але фонд молодіжного кредитування чомусь вперто кредитує житло по 2650 грн. Різницю доводиться доплачувати з власної кишені. По-друге: відповідно до чинного законодавства, вчений, науковець має право на додаткові 20 квадратних метрів. Однак фонд так не вважає і додаткову житлову площу не кредитує. На погляд народних депутатів, молодіжне кредитування скоріше нагадує протокол про наміри, ніж план дій: написано все вірно, але грошей для втілення в життя – катма. Та і законодавче забезпечення – не завжди “фонтан”. Замість одного закону, який би регламентував увесь процес – постанова та інші підзаконні акти. За словами одного з нардепів, у 2004 році на молодіжне кредитування було виділено 70 млн грн – стільки ж, скільки, наприклад, Державне управління справами зарезервувало на нагороди.

Найсвіжіший приклад – на вибори без проблем знайшлося 130 млн грн, що вчетверо перевищує цьогорічне фінансування молодіжного кредитування. Якщо терміново не вживати заходів, наявна черга на молодіжне житло не розсмокчеться і за десятки років. Та і цей термін далеко не точний, оскільки лише 1,5% молоді, що потребує житла, стоїть у черзі. З одного боку, це свідчить про рівень довіри молоді до державного опікування її проблемами, а з іншого – про кричуще низьку платоспроможність тих, хто потребує допомоги держави. Навіть сьогоднішні, порівняно легкі, умови кредитування не підходять більшості.

Автор – Роман Бакуменко
Источник – UAMEDIA.VISTI.NET

Редактор: